Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов не вважає за потрібне змінювати ухвалений у Верховній Раді закон про амністію.

"Сьогодні говорять: давайте ми сьогодні скасуємо цей документ, голосуватимемо за інший. Я радитимуся у фракції. На мій погляд, так не вчиняють порядні люди, тим паче які ведуть переговори від політичних сил", - заявив він на брифінгу в Києві в понеділок.

О.Єфремов пояснив, що парламент ухвалив закон про амністію авторства Юрія Мірошниченка, який раніше був погоджений лідерами всіх фракцій.

За його словами, останньої миті опозиція заявила, що не підтримує цього документа.

Як повідомлялося, так званий закон про амністію було ухвалено у Верховній Раді пізно ввечері 29 січня. Опозиція наполягала на звільненні учасників акцій без будь-яких умов і згодом назвала закон авторства Ю.Мірошниченка "законом про заручників".

Текст закону з'явився на сайті Верховної Ради через кілька годин після голосування за нього.

Закон "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" набуває чинності тільки з дня появи на сайті Генпрокуратури інформації про звільнення протестувальниками всіх адмінбудівель та розблокування вул. Грушевського.

Згідно з текстом закону, оприлюдненим 29 січня на сайті парламенту, звільняються від кримінальної відповідальності особи, яких підозрюють або обвинувачують у порушенні низки статей КК України за умови, що ці злочини пов'язані з масовими акціями протесту, які розпочалися наприкінці листопада 2013 року, і закриваються відповідні кримінальні провадження.

Згідно зі ст. 9 закон набуває чинності з дня, що йде за днем його публікації, проте вводиться в дію з дня, що йде за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення генерального прокурора України про фактичне здійснення учасниками масових акцій протесту сукупності певних дій:

звільнення всіх зайнятих у місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об'єктів;

розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;

розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо в місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції.

Водночас ст. 10 відводить протестувальникам на виконання сукупності дій 15 днів із дня, що йде за днем після набуття чинності законом.

Ст. 11 уточнює, що після закінчення цього терміну закон втрачає чинність.

Автор закону - народний депутат фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко стверджує, що закон не передбачає необхідності звільнення проїжджої частини вулиці Хрещатик та прилеглих до неї вулиць, а стосується лише вимоги звільнення приміщень, пов'язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.

"Закон не передбачає необхідності звільнення проїжджої частини вулиці Хрещатик і прилеглих до неї вулиць. Він стосується лише вимоги звільнення приміщень, пов'язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Про згортання Майдану не йдеться, можливість мирних протестів залишається", - зазначив політик.

Ю.Мірошниченко додав, що цей законопроект є компромісним, а головна його цінність у тому, що він дасть змогу зняти напруженість у суспільстві.

За його словами, представники опозиції взяли участь у створенні ухваленого парламентом закону, але відмовилися в результаті за нього голосувати, тому що не здобули підтримки в цьому питанні серед своїх прибічників.

31 січня президент України Віктор Янукович підписав закон "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань".