В Україні зберігається висока протестна активність - соціолог
Протестна активність в Україні через півроку після зміни влади дещо спала, але все ще залишається на дуже високому рівні, свідчать дані моніторингу протестів за серпень 2014 року, проведеного Центром соціальних і трудових досліджень.
"За серпень, місяць традиційних відпусток, зафіксовано щонайменше 690 протестних подій, і це не враховуючи подій, що відбуваються у рамках бойових дій на Донбасі. Для порівняння, у серпні 2012 року та 2013 року було зафіксовано 271 та 297 протестних події відповідно. А напередодні Майдану в жовтні 2013 року було зафіксовано 423 протести", - сказав заступник директора центру, соціолог Володимир Іщенко на прес-конференції в Києві в четвер.
Він зазначив, що кількість протестів у серпні перевищує середньомісячний показник за "домайданівський період" 2013 року (із 1 січня по 20 листопада) в півтора-три рази, окрім Донецької та Луганської областей та анексованої АР Крим.
Так, 20% протестів зібрали понад 100 людей, тоді як аналогічний показник за 2013 рік до початку Майдану становив 24%.
Експерт наголосив, що найпопулярнішою тематикою протестів у серпні були питання ідеологічного характеру (54%): виступи за єдину Україну, проти Росії та російської інтервенції, яка є наслідком значного сплеску патріотичної мобілізації в суспільстві.
Лише 22% протестних акцій порушували ті чи ті соціально-економічні питання, а в 2013 році, до початку Майдану, ці питання порушували під час 56% акцій.
Із 690 протестів - 69 були з вимогою люстрації, 62% - із закликами до боротьби з корупцією та 31% спрямований на захист громадянських свобод.
"Ті питання, які можна було б назвати вимогами Майдану, набагато рідше висували під час протестів, ніж патріотичні теми", - зазначив В.Іщенко.
Соціолог розповів, що на Донбасі, в населених пунктах, які контролює українська влада, фіксувалися в серпні переважно демонстрації патріотизму, але практично завжди невеликими групами людей - не більше ніж 200 осіб. Лише в Маріуполі чисельність протестів перевищувала тисячу людей у ті дні, коли місто було під загрозою штурму.
Заступник директора Центру соціальних і трудових досліджень звернув увагу на те, що досить високим є показник прояву конфронтаційних і насильницьких дій під час протестів, і він перевищує аналогічні показники навіть за період Майдану.
Зокрема, серед усіх протестів у серпні 15% були насильницькими, а ще 40% - мирними, але конфронтаційними.
За його словами, найпопулярніші форми протестів такого роду були спрямовані не на людей, а на символи - у вигляді нападу на радянські пам'ятники або патріотичні графіті.
