Європейський Союз посилив санкції стосовно Росії через тиждень після їх погодження на рівні постійних представників країн Євросоюзу, яке збіглося з підписанням у Мінську за підсумками засідання контактної групи щодо України угоди про припинення вогню на Донбасі.

Введення нових обмежувальних заходів кілька разів відкладали на тлі поліпшення ситуації в Україні у зв'язку з мінськими домовленостями від 5 вересня. Деякі члени ЄС були проти додаткового тиску на РФ, проте 11 вересня санкції було остаточно погоджено, а в п'ятницю вони набули чинності після публікації в "Офіційному журналі ЄС".

ЄС вніс до нового списку санкцій низку російських підприємств ОПК; поширив санкції на три нафтові компанії; крім того, до санкційного списку потрапили 24 людини.

Великих бізнесменів у переліку немає, переважно він складається з діячів самопроголошених республік та російських парламентарів, серед них лідер ЛДПР Володимир Жириновський і лідер фракції "Единая Россия" в Держдумі Володимир Васильєв.

Єдиний керівник держкомпанії в списку - голова "Ростеха" Сергій Чемезов, якого раніше вже було включено до санкційного списку США.

Це рішення ЄС мотивує, зокрема, тим, що "Технопромекспорт", що входить до "Ростеха", має намір будувати електростанції в анексованому Росією Криму. Крім того, "Рособоронекспорт", що також є частиною "Ростеха", сприяв інтеграції оборонних підприємств Криму в російський ОПК, йдеться в документі.

Від самопроголошених Луганської і Донецької "республік" до списку санкцій потрапили вісім осіб: Олександр Захарченко ("ДНР"), Володимир Кононов ("ДНР"), Мирослав Руденко ("ДНР"), Геннадій Ципкалов ("ЛНР"), Андрій Пінчук ("ДНР"), Олег Береза ("ДНР"), Андрій Родкін ("ДНР"), Олександр Караман ("ДНР").

Санкції також стосуються двох високопоставлених кримських чиновників - віце-прем'єра Криму Георгія Мурадова та першого віце-прем'єра республіки Михайла Шеремета.

Крім того, ЄС ввів санкції стосовно 13 депутатів і сенаторів: Юрія Воробйова (Рада Федерації), Володимира Жириновського (Держдума), Володимира Васильєв (Держдума), Віктора Водолацького (Держдума), Леоніда Калашникова (Держдума), Володимира Нікітіна (Держдума), Олега Лебедєва (Держдума), Івана Мельникова (Держдума), Ігоря Лебедєва (Держдума), Миколи Левичева (Держдума), Світлани Журової (Держдума), Олександра Бабакова (Держдума, включений до списку як власник активів в Україні та в Криму). Збройні сили РФ представлені в списку санкцій генерал-майором Олексієм Наумцем, який є командиром 76-ї дивізії.

Що стосується впливу на економіку, то до нового пакета санкцій ЄС внесені корпорації ОАК, "Оборонпром" та підприємство "Уралвагонзавод".

Крім того, введено заборону європейським компаніям на постачання продукції подвійного призначення дев'ятьом російським оборонним підприємствам: АТ "Сиріус", ВАТ "Станкоінструмент", АТ "Чемкомпозит", АТ "Калашников", АТ "Тульський збройовий завод", "НВК Технології машинобудування", ВАТ "Високоточні комплекси", ВАТ "Алмаз-Антей", НВО "Базальт".

Обмежувальні заходи вжито проти російських нафтових компаній "Роснафта", "Транснафта" та "Газпром Нафта". Окрім цього, Євросоюз увів обмеження на співпрацю з Росією у сфері розроблення родовищ важковидобувної нафти.

У середині березня ЄС одночасно з США ввів перші санкції стосовно російських офіційних осіб і чиновників Криму, яким було заборонено в'їзд до ЄС, було заморожено їхні активи в європейських банках. До списку потрапили 43 людини.

Наприкінці квітня, коли на південному сході України посилилося збройне протистояння, відбулася нова хвиля санкцій ЄС, яка стосувалася 15 осіб. Це дев'ять російських офіційних осіб і воєначальників, а також шість представників самопроголошеної "Донецької народної республіки".

У травні під дію санкцій потрапили ще 13 фізичних і дві юридичні особи - кримські компанії "Чорноморнафтогаз" та "Феодосія". Ще 11 керівників самопроголошених "Донецької народної республіки" і "Луганської народної республіки" підпали під санкції ЄС у липні.

У середині липня ЄС звернувся до Європейського інвестиційного банку та ЄБРР із проханням припинити фінансування нових проектів у РФ.

Із 30 липня набули чинності нові санкційні заходи стосовно восьми російських офіційних осіб і представників бізнесу, а також діячів самопроголошених республік. До списку санкцій були додані Російський національний комерційний банк, концерн "Алмаз-Антей" та авіакомпанія "Добролет". Їхні фінансові активи в Європі було заморожено.

Набули чинності секторальні санкції ЄС стосовно п'яти російських банків - Зовнішекономбанку, ВТБ, Россільгоспбанку, Сбербанку та Газпромбанку. Європейським фінансовим інститутам заборонено кредитування цих банків на термін понад 90 днів. Було обмежено співпрацю у сфері товарів та технологій подвійного призначення, обладнання і технологій для видобутку нафти.

У відповідь 7 серпня Росія ввела річне ембарго на ввезення сільгосппродукції, сировини і продовольства з країн, що приєдналися до санкцій проти РФ. Заборона діє на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока та молочних продуктів із країн Євросоюзу, США, Австралії, Канади та Норвегії.