ВР ухвалила закон Кабміну про основи антикорупційної політики на 2014-2017 рр.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні й загалом закон про антикорупційну стратегію на 2014-2017 рр. в редакції першого читання.

За закон про основи антикорупційної політики в Україні (антикорупційну стратегію) на 2014-2017 рр. проголосували 284 народні депутати з 298.

Голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією Віктор Чумак зазначив, що цей документ не отримав жодної поправки для розгляду в другому читанні. З огляду на це Верховна Рада ухвалила документ у редакції першого читання.

Законопроект у першому читанні було ухвалено 7 жовтня.

Одним із завдань антикорупційної стратегії є створення в Україні системи ухвалення рішень щодо антикорупційної політики на основі результатів аналізу достовірних даних про корупцію та чинників, які до неї призводять.

Документ передбачає створення спеціального уповноваженого органу з протидії корупції, який, зокрема, буде відповідальним за заходи з формування й реалізації антикорупційної політики.

Крім того, передбачено створення прозорих основ фінансування проведення виборів, діяльності політичних партій, усунення корупційних ризиків у діяльності виборних органів, посилення громадського контролю за їхньою діяльністю.

Згідно з висновками Венеціанської комісії, мають бути внесені зміни до українське виборче законодавство, згідно з якими буде уніфіковано регулювання фінансування виборчих кампаній, визначено вимоги щодо прозорого поточного фінансування партій.

Водночас стратегія передбачає законодавче закріплення правових основ лобіювання "як легального демократичного шляху взаємодії громадянського суспільства і правової держави, визначення легальних форм і способів лобіювання".

Необхідно також підготувати і внести зміни до законів про державну службу та про службу в органах місцевого самоврядування.

"Синхронно з реформуванням системи державної служби має відбуватися і врегулювання проблеми конфлікту інтересів, прозорості доходів і витрат публічних службовців", - ідеться в документі.

При цьому необхідно ухвалити закон про захист осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення (викривачі), а також закон про перевірку публічних службовців на порядність.

Стратегія передбачає необхідність реформування системи оплати праці публічних службовців, підвищивши рівень посадових окладів (з урахуванням рівня оплати праці на аналогічних посадах у приватному секторі) та скасувавши або значно обмеживши премії.

У документі також зазначено, що буде продовжено реформування законодавства у сфері державних закупівель з метою усунення корупційних ризиків і впровадження прозорої схеми проведення держзакупівель.

У розділі, що стосується запобігання корупції в судовій системі й органах кримінальної юстиції, планується з урахуванням висновків Венеціанської комісії внести зміни до Конституції України й законодавчих актів, спрямованих на реформування судоустрою, статусу суддів і прокуратури на основі європейських стандартів.

Такі зміни, відповідно до стратегії, передбачають обмеження обсягу суддівського імунітету, визначення особливостей проведення перевірки кандидатів на посаду судді, оприлюднення та моніторинг достовірності декларацій про доходи суддів, а також обмеження повноважень прокуратури сферою кримінальної юстиції.

Крім того, має бути створена місцева міліція (поліція).

Антикорупційна стратегія має на меті "усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування бізнес-клімату, сприятливого для відмови від корупційної практики, нетолерантного ставлення бізнесу до корупції".

При цьому роблять акцент на дерегуляції економіки, забезпеченні вільної конкуренції. Заплановано також створити інститут бізнес-омбудсмена, який представлятиме інтереси бізнесу в уряді.

У розділі, який стосується покарання за корупцію, передбачено створення спеціального уповноваженого органу з питань виявлення та розслідування корупційних дій, а також внесення змін до Кримінального кодексу України, що визначають зміст і перелік корупційних злочинів.

Крім того, зміни до Кримінального кодексу мають зробити неможливим звільнення осіб, що скоїли корупційні злочини, від відповідальності й покарання, зокрема, з передаванням їх на поруки.