Обговорення кандидатур на посади у складі майбутнього Кабінету Міністрів між лідерами парламентської виборчої кампанії супроводжується недовірою одне до одного, вважає голова правління міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко.

"Є достатньо високий рівень недовіри між двома ключовими гравцями, який змушує їх максимально перестраховуватися. Те, що ми бачимо зараз, - це спроби не дати одне одному в руки якийсь вирішальний інструмент. А якщо і дати, то компенсуючи його чимось", - сказав він на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер.

При цьому експерт пояснив: "Таким чином, "Народний фронт" не хоче, щоб увесь так званий силовий блок був у руках президента, тому що побоюються, що цей блок може бути використано для вибіркового якогось переслідування в майбутньому. Так само в питаннях економіки президент погоджується віддати цей блок Яценюку, але водночас зберігає за собою такий суттєвий інструмент, як Національний банк".

На думку О.Сушка, склад уряду оновиться щонайменше на 50%.

Він вважає, що Міністерство фінансів не очолюватиме нинішній глава відомства Олександр Шлапак, нового керівника буде призначено до Міністерства охорони здоров'я, із завданнями не впорався міністр молоді та спорту Дмитро Булатов.

У свою чергу науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань, говорячи про склад майбутньої коаліції, зазначив, що найбільш оптимальною була б участь у ній двох лідерів парламентської кампанії - партій "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт", але не виключив, що більшість у Верховній Раді VIII скликання може бути сформована і без участі останньої.

"Якщо не вдається домовитися основним гравцям ("Блоку Петра Порошенка" та "Народному фронту"), теоретично не виключений варіант, що може бути коаліція без участі "Народного фронту". Теоретично можна скласти цей пазл. Але, безумовно, цей варіант менш стабільний. Він непропорційно підвищує роль не просто невеликих фракцій, а окремих навіть депутатських груп, які складатимуться з боку мажоритарників", - пояснив політолог.

Водночас він зазначив, що теоретично до складу коаліції можуть увійти від двох до п’яти політичних сил.

"Можна теоретично сформувати і з двома учасниками - "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт". Можна теоретично сформувати (коаліцію - ІФ), де будуть усі п'ять партій, за винятком "Опозиційного блока", - зазначив він.

На думку О.Гараня, участь Радикальної партії Олега Ляшка в коаліції буде не дуже хорошим іміджевим кроком для коаліції.

Водночас він висловив думку, що в парламенті має бути сформовано "сталу більшість", не обов'язково вона має бути конституційною.

"Наразі ми говоримо, що має бути сформовано сталу парламентську більшість, щоб ухвалювалися відповідні закони... Конституційна більшість - 300 голосів, це подальший процес, коли створюватиметься конституційна більшість для ухвалення точкових змін до Конституції. Якщо зараз сформується парламентська більшість, у якої не буде 300 голосів, це нормально", - сказав експерт.

Крім того, він пояснив, що відмова від квотного принципу під час формування Кабінету Міністрів не означає, що посади міністрів не розподілятимуться між політичними силами.

"Ми маємо розуміти, що означає, коли говоримо, що не буде квотного принципу, все одно посади якось розподілятимуться. Це нормальна європейська практика - коли формується коаліція, посади розподіляються між партіями-переможцями", - зазначив політолог.

При цьому О.Гарань пояснив: "Але коли говорять, що не буде квотного принципу, йдеться, що кожна партія не матиме монополії на те чи те відомство. Ось, ми отримали міністерство, ми на нього пропонуємо кого завгодно, це наша квота. Усі учасники цього процесу мають погодити між собою кандидатури на посади міністрів, які потім буде затверджено в парламенті".

Водночас ключовими напрямами роботи нового уряду, вважає політолог, має стати судова реформа та боротьба з корупцією.

Водночас експерти наголосили, що реформи має бути проведено невідкладно.