Венеціанська комісія: Український закон про люстрацію містить низку серйозних недоліків

Венеціанська комісія на своєму п'ятничному засіданні у Венеції ухвалила думку про український закон про люстрацію, відзначивши при цьому низку серйозних недоліків у цьому документі.

"Венеціанська комісія нагадує, що люстрація не є порушенням прав людини сама по собі, оскільки демократична держава уповноважена вимагати від державних службовців бути відданими конституційним принципам, на яких її засновано", - йдеться у тимчасових висновках, схвалених Комісією у п'ятницю.

"Водночас із метою поваги до прав людини, верховенства права та демократії люстрація має витримувати чесний баланс між захистом демократичного суспільства з одного боку, та захистом індивідуальних прав з іншого", - написано далі в документі.

Венеціанська комісія наголосила, що процедуру люстрації, незважаючи на її політичну природу, необхідно здійснювати лише за допомогою юридичних заходів, відповідно до Конституції, і з урахуванням європейських стандартів верховенства права та поваги до прав людини.

Експерти Венеціанської комісії наголосили, що хоча в законі про люстрацію і виписано загальні принципи люстраційного процесу, проте сам закон цих принципів не дотримується.

Один із таких принципів - чітке встановлення часових меж і щодо реалізації закону, і щодо часу, до якого він належить. У документі, зокрема, зазначається, що рішення застосовувати закон стосовно тих, хто працював на вищих державних посадах в радянський час і до Майдану 2004 року викликає багато запитань.

Експерти наголосили, що люстрація має доповнювати інші засоби правосуддя, але не замінювати їх, зазначивши, що люстрація не може бути належним засобом боротьби з корупцією.

При цьому, у схваленій думці відзначається необхідність перегляду списку посад, що підлягають люстрації, щоб до цього списку входили тільки ті посади, які можуть становити небезпеку правам людини та демократії.

У документі також написано, що вина має бути доведена в кожному окремому випадку, а не може матися на увазі тільки на основі приналежності до тієї чи іншої категорії чиновників. У зв'язку з цим, експерти висловили думку про необхідність перегляду критеріїв люстрації.

У документі також наголошується, що закон про люстрацію має передбачати гарантії чесного судового процесу під час якого рішення про люстрацію має бути призупинено до остаточного рішення.

Комісія також запропонувала позбавити Міністерство юстиції відповідальності за здійснення люстрації і створити для цього спеціальну незалежну комісію з активним залученням громадянського суспільства.

У документі також написано, що інформацію про осіб, що потрапили під люстрацію, необхідно публікувати тільки після фінального рішення суду.

Експерти привітали виражену українською владою готовність поліпшити закон про люстрацію за сприяння Венеціанської комісії.

Комісія здійснила оцінку українського закону про люстрацію на прохання Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, який звернувся до Комісії з таким проханням 3 жовтня цього року.