Ратифікація Україною Римського статуту доцільна за умови синхронного ухвалення аналогічного рішення насамперед Росією, зазначено в повідомленні інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони.

У повідомленні зазначено, що Україна не виступає проти ратифікації Римського статуту, "однак чітко усвідомлює, що це буде використано росіянами у пропаганді та для здійснення дипломатичного тиску на нашу державу. В умовах анексії Криму та агресії Росії на Донбасі ратифікація Римського статуту доцільна лише в умовах синхронного прийняття такого рішення насамперед Росією".

У РНБО нагадали, що Україна підписала, але наразі так і не ратифікувала Римського статуту (яким засновано Міжнародний кримінальний суд (МКС). "Відповідно, зараз Міжнародний кримінальний суд не поширює свою юрисдикцію щодо злочинів, вчинених на території України. Не ратифікувала статуту і Росія", - наголосили у відомстві.

У РНБО пояснили свою позицію тим, що злочини, які підпадають під юрисдикцію МКС (геноцид, злочини проти людяності, військові злочини, агресія, вчинена щодо держави-учасника), згідно з українським кримінальним законодавством мають насамперед розслідувати саме національні правоохоронні органи.

"Тому, навіть якщо країна не ратифікувала статуту, це не означає, що винні у вчиненні, наприклад, злочинів проти людяності, зможуть уникнути покарання", - йдеться в повідомленні.

У РНБО також наголосили, що юрисдикція МКС поширюється лише на територію держав, що ратифікували Римський статут (міжнародний документ, яким і було створено МКС). "Розкриємо цю тезу на прикладі: Росія не ратифікувала Римського статуту, а Грузія - ратифікувала. У серпні 2008 року російська армія вторглася на територію Грузії "для захисту російських громадян". Натомість зараз Міжнародний кримінальний суд розглядає понад 3000 звернень саме від росіян, які отримали російське громадянство у Південній Осетії та начебто зазнали школи від дій грузинської влади. Тобто саме росіяни (а не навпаки) виступають на боці обвинувачення, а дії грузинської сторони досліджує суд", - розповіли в РНБО.

При цьому, наголосили у відомстві, переслідування російської влади, солдатів та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки РФ не є країною-учасником Римського статуту.

Як відомо, Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, проте наразі не ратифікувала його. У 2001 році Верховна Рада не змогла ратифікувати статут через висновок Конституційного Суду, який вказав на те, що для ратифікації має бути внесено зміни до Конституції України.

25 лютого 2014 р. Верховна Рада звернулася до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб України за передбачені ст. 7 Римського статуту МКС злочини проти людяності під час мирних акцій протестів громадян, що мали місце в Україні в період із 30 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 року. У квітні цього самого року прокурор МКС відкрив попереднє вивчення цієї справи для з'ясування, чи підпадає вона під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. У травні 2014 р. до ВР було внесено законопроекти про ратифікацію Римського статуту МКС та внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів. Проте на голосування ратифікацію не виносили.

16 вересня 2014 року Верховна Рада ратифікувала угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Зобов'язання України згідно зі ст. 8 угоди - ратифікувати Римський статут МКС після внесення відповідних змін до Конституції України.

У Верховній Раді в січні 2015 р. зареєстровано законопроект №1788 про внесення змін до Конституції, який передбачає визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в Україні.

Позачергова Рада міністрів ЄС із закордонних справ у своїй постанові 29 січня заявила про важливість прискорення в Україні ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, як це передбачено угодою про асоціацію з Євросоюзом.

"Рада закликає українську владу оперативно вживати належних правових заходів, що дають змогу Міжнародному кримінальному суду розглядати передбачувані злочини проти людяності, вчинені на території України в 2014-2015 роках", - сказано в документі, поширеному у Брюсселі.

Заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова в січні заявила, що Мін’юст підготував пакет документів, який підтверджує те, що ратифікація Римського статуту не суперечить Основному закону України. Відомство направило ці документи президентові і очікує, що глава держави зробить відповідне конституційне подання.

А якщо ні, то є інше вирішення цього питання, зазначила Н.Севостьянова. "Тоді нам треба вносити зміни до Конституції, безпосередньо усувати цю суперечність, яку було зазначено у висновку Конституційного суду 2001 року", - наголосила вона.

Н.Севостьянова нагадала, що в 2001 році був висновок Конституційного Суду України, в якому зазначалося, що ратифікація Римського статуту не відповідає Конституції України. За словами першого заступника міністра, Конституційний Суд не може ухвалити різні рішення з того самого питання.

Проте, як зазначила заступник міністра, "минулого року, коли ми готували пакет документів, ми послалися на те, що Римський статут змінився, було внесено поправки, тому це не той самий документ, і ви (Конституційний Суд - ІФ) можете ще раз дати висновок".