Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович заявила, що деякі закони про декомунізацію, ухвалені українським парламентом і підписані президентом Петром Порошенком, обмежують свободу слова і висловлювання.

"Невтішною для свободи висловлювання думки і свободи ЗМІ є підтримка набуття чинності закону, попри різні проблеми, які виникають перед захистом основних прав", - сказала Д.Міятович, коментуючи закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", повідомляє сайт ОБСЄ.

За її словами, порушення цього закону спричиняє покарання, потенційне припинення діяльності ЗМІ і тюремне ув’язнення на п'ять-десять років.

"Хоча я цілком шаную дражливий характер історичної дискусії, її вплив на суспільство, це (набуття чинності закону - ІФ) може легко призвести до пригнічення політичних, провокаційних і критичних висловлювань, особливо в ЗМІ", - зазначила представник ОБСЄ.

Також вона критично оцінила норми закону "Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в ХХ ст.", якою вводиться відповідальність за публічне виявлення своєї неповаги до певних груп борців за українську незалежність у ХХ т. і передбачає кримінальну відповідальність за публічне заперечення законності їх боротьби за незалежність України.

"ЗМІ є життєво важливим елементом здорової демократії, та їх роль має дотримуватися постійно. Оскаржуваня інформація та потенційно проблемні висловлювання не мають бути під забороною, навпаки, вони мають бути усунені шляхом відкритої дискусії", - зазначила представник ОБСЄ.

Також Д.Міятович наголосила, що представникам громадянського суспільства не була надана можливість брати участь у громадських дискусіях щодо цих законів.

Як повідомлялося, 15 травня президент України Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію: "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" і "Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в ХХ ст.".

Цими законами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

Підписуючи ці закони, глава держави заявив, що найближчим часом у Верховну Раду буде подано проект закону, спрямований на вдосконалення норми про відповідальність за порушення закону про статус борців за незалежність України в ХХ ст. Законопроектом, ініційованим президентом, пропонується усунути колізії, які можуть бути використані для зловживання нормами законодавства, порушення прав і свободи людини і громадянина, зокрема в частині свободи наукових досліджень і міжнародної співпраці і діалогу.

Відповідні законодавчі акти були прийняті народними депутатами на засіданні Верховної Ради 9 квітня поточного року більшістю голосів.