У Ризі відкриється саміт "Східного партнерства", від якого Київ очікує сигналу ЄС щодо перспектив безвізового режиму
У Ризі 21 травня відкриється дводенний саміт "Східного партнерства" за участю лідерів Євросоюзу, керівництво 28 країн-членів ЄС, а також представників шести країн ініціативи - України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії та Білорусі.
За інформацією латвійського головування в ЄС, саміт "Східного партнерства" дасть можливість оцінити прогрес, досягнутий у відносинах між ЄС і країнами ініціативи з моменту останнього саміту, який відбувся у Вільнюсі в 2013 році. Крім того, у рамках саміту будуть визначені подальші кроки співпраці Євросоюзу з країнами "Східного партнерства".
Під час заходу лідери ЄС і країн ініціативи зможуть оцінити попереднє застосування угод про асоціацію з трьома країнами - Грузією, Молдовою і Україною, а також стан співпраці з Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю. Крім того, на саміті обговорюватимуться нові проекти, що становлять спільний інтерес, зокрема створення єдиної європейської економічної зони.
Ризький саміт почнеться 21 травня неформальним робочим обідом для керівників ЄС і держав-членів "Східного партнерства". Пленарне засідання саміту відбудеться в Латвійській національній бібліотеці 22 травня, за підсумками запланована прес-конференція. Очікується, що за підсумками заходу буде прийнято спільну заяву, в якій будуть вказані досягнення, пріоритети й завдання "Східного партнерства" до наступного саміту.
Що стосується конкретних очікувань, то Україна і Грузія розраховують на чіткий сигнал Євросоюзу щодо перспектив безвізового режиму з ЄС для своїх громадян, а також рішучої позиції щодо питання надання європейської перспективи країнам "Східного партнерства", що підписали Угоду про асоціацію.
"Ми повинні отримати два головні питання. Перше - це визнання європейської перспективи для України. І друге - ця підтримка української позиції щодо надання безвізового режиму з 1 січня 2016 року", - заявив президент України Петро Порошенко в квітні поточного року.
Водночас європейська сторона дала зрозуміти, що поки що не готова надати безвізовий режим Україні, оскільки Київ виконав не вусі пункти Плану дій з лібералізації візового режиму. Європейська комісія зазначає, що, незважаючи на значний прогрес Києва в реалізації відповідного Плану, низка положень так і не була виконана українською стороною.
У своїй доповіді про прогрес Києва в реалізації Плану дій Комісія вказала, що тільки у сфері судової співпраці в кримінальних справах і в питаннях виготовлення біометричних паспортів Україні вдалося повністю виконати усі вимоги ЄС. Водночас за усіма іншими пунктами поставлені завдання або "майже виконано", або "виконано частково". Це стосується, передусім, забезпечення прав біженців, сфер боротьби з організованою злочинністю, торгівлею людьми і корупцією. При цьому Комісія висловила готовність провести наступну оцінку ситуації вже до кінця поточного року.
Після оприлюднення цих оцінок Єврокомісії посол України при ЄС Костянтин Єлісєєв оптимістично висловився щодо перспективи надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС, зазначивши, що у висновках Єврокомісії наразі Україна виконала 10 з 15 необхідних критеріїв.
Аналогічна ситуація і з Грузією - Єврокомісія зазначила, що Тбілісі варто виконати ще низку рекомендацій в контексті подальшої лібералізації візового режиму з ЄС.
Що стосується надання європейської перспективи членства для країн "Східного партнерства", то в ЗМІ з'явилася інформація, що в підсумковій декларації цієї позиції не буде. Тому дипломати припускають, що підсумкову декларацію саміту можут ьі не ухвалити.
Посол К.Єлісеєв під час спілкування з журналістами у Брюсселі напередодні саміту визнав, що на сьогодні положення, які містяться в проекті декларації, менш амбітні порівняно із зафіксованими в деклараціях Вільнюського саміту 2013 року і навіть Празького саміту 2009 року. "Не буде трагедією, якщо у нас не буде спільної декларації. Нам не потрібен документ за будь-яких умов. Нам потрібен змістовний документ", - сказав український дипломат.
Водночас деякі європейські держави (Румунія, Литва, Латвія, Польща, Естонія) виступили за чітку підтримку Євросоюзом євроінтеграційних прагнень країн "Східного партнерства" і за чіткий сигнал щодо перспектив безвізового режиму. Тому дипломати нагорлошують, що такий проект декларації не є остаточним, і припускають, що до тексту напередодні саміту ще можуть бути внесені зміни.
