Конституційний суд визнав такими, що відповідають Основному закону, положення законопроекту про внесення змін щодо скасування депутатської та обмеження суддівської недоторканності.

Відповідне рішення КС оголосив у п'ятницю.

"Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів і суддів", - зазначено в рішенні суду.

Законопроект про внесення змін до Конституції розглядає Верховна Рада України за наявності висновку Конституційного суду про відповідність законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституцій України. КС визнав законопроект таким, що відповідає статтям 157 і 159, за якими Конституція не може бути змінена, якщо ці зміни передбачають обмеження або скасування прав і свобод людини, якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності або порушення територіальної цілісності України, а також якщо в країні на момент ухвалення введено воєнний або надзвичайний стан.

"Ми даємо оцінку законопроекту тільки з точки зору, чи відповідає він двом статтям Конституції - 157 і 158. Інші положення (законопроекту - ІФ) не в нашій компетенції. Суд сьогодні оприлюднив висновок, у якому зазначив, - так, на думку Конституційного суду, цей законопроект відповідає нормам статей 157 і 158 Конституціи", - пояснив глава КС Юрій Баулін на брифінгу після оголошення рішення суду.

Рішення КС означає, що у разі ухвалення Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції щодо депутатської і суддівської недоторканності, парламентарі та судді будуть позбавлені недоторканності, але із застереженнями, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом, пояснив на брифінгу глава КС Юрій Баулін. Відповідаючи на запитання про те, чи означає рішення КС, що судді і депутати будуть позбавлені недоторканності у разі ухвалення законопроекту, Ю.Баулін сказав: "Так, але з тими особливостями, які передбачені КПК".

Водночас, за його словами, КС зробив кілька застережень щодо змісту статей 126 і 129 законопроекту. Вони стосуються, по-перше, можливості притягнення до юридичної відповідальності судді за порушення присяги. "Порушення присяги - це поняття невизначене", - сказав Ю.Баулиі.

Що стосується другого застереження, то йдеться про можливість обмеження свободи і права вільного пересування". Йдеться про один запобіжний захід - тримання під вартою. Але є ще і адміністративний арешт, домашній арешт - це теж обмеження свободи... У законопроекті про це нічого не сказано", - зазначив він.

Таким чином, за словами Ю.Бауліна, КС звернув увагу парламенту на ці два моменти, що вони можуть вплинути на незалежність судової гілки влади, але ухвалення рішення щодо них у компетенції парламенту "Але це вже поле Верховної Ради – чи вносити зміни. Далі це вже завдання Верховної Ради ", - сказав він.

Як повідомлялося, Верховна Рада 5 лютого проголосувала за спрямування до Конституційного суду України законопроекту №1776 про внесення змін до Основного закону щодо недоторканності народних депутатів і суддів. Подання Верховної Ради щодо надання висновків про відповідність законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного закону надійшло до Конституційного суду України 9 лютого, після чого передано на вивчення в секретаріат суду.

Законопроект пропонує вилучити із ст. 80 Конституції норму про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані.

Крім того, пропонується в ст. 126 змінити норму, згідно з якою суддя не може бути без згоди парламенту затриманий або заарештований до оголошення обвинувального вироку судом. Пропонується встановити, що суддя не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий і відносно нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до оголошення вироку судом, за винятком затримання при здійсненні або безпосередньо після скоєння важкого або особливо важкого злочину проти життя і здоров'я людини.

Також пропонується включити до ст. 129 Конституції положення такого змісту: "Притягнення суддів до юридичної відповідальності здійснюється на загальних підставах. Судді не можуть притягати до юридичної відповідальності за дії під час здійснення правосуддя, окрім випадків прийняття свідомо неправосудного судового рішення, порушення присяги судді або здійснення дисциплінарного правопорушення".

Ця частина має набути чинності з дня, наступного після дня публікації закону в разі, якщо на день, який передує дню публікації, Вища рада юстиції є повноважною. Якщо ж ВРЮ не є повноважною, то ці норми набувають чинності через 10 днів з дня формування цього органу.

Законопроект №1776 вніс до парламенту президент України Петро Порошенко. Згодом він закликав Верховну Раду підтримати його пропозицію. За його словами, ухвалення цього закону стане важливим кроком на шляху відповідності України європейським цінностям, свободі й демократії.