Верховна Рада ухвалила у другому читанні і загалом закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", відповідний законопроект №2540а на засіданні парламенту у вівторок підтримав 291 народний депутат.

Закон входить до т. з. "безвізового пакета" – переліку законів, ухвалення яких необхідно для введення безвізового режиму між Україною та ЄС.

Згідно із законом, арештом майна є тимчасове позбавлення за рішенням суду права на відчуження, розпорядження, користування майном, щодо якого є достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом, доказом злочину чи знаряддям його вчинення, отримано за рахунок доходів від скоєного злочину. Арешт майна застосовується щодо підозрюваної, обвинуваченої, засудженої особи.

Згідно із законом, завданням арешту майна є уникнення можливості його приховати, пошкодити, знищити. Мета арешту – забезпечити кримінальне провадження, забезпечити цивільний позов у кримінальному провадженні, забезпечити конфіскацію і спеціальну конфіскацію.

"Заарештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої можуть бути застосовані норми кримінально-правового характеру", - зазначено в законі.

Під час розгляду законопроекту у другому читанні в залі виникла дискусія щодо арешту майна третіх осіб. Народний депутат, член профільного комітету Юрій Луценко пояснив: "Розписано, хто є третя особа... За статтями, за якими передбачено кримінальну відповідальність з повною конфіскацією, заарештовується все майно, а щодо спецконфіскації заарештовується лише майно, щодо якого є підстави вважати, що воно отримано незаконним шляхом".