Інтерфакс-Україна
13:25 09.12.2015

ВР не змогла подолати вето президента на введення інституту громадського обвинувачення

2 хв читати
ВР не змогла подолати вето президента на введення інституту громадського обвинувачення

Верховна Рада відмовилася скасувати за пропозицією президента України закон про введення інституту громадського обвинувачення до кримінального процесуального законодавства, не змогла подолати вето глави держави і направила документ на доопрацювання в профільний комітет.

Президент України повернув до парламенту закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами" (№1165) із пропозицією відхилити його. Глава держави аргументував це тим, що положення закону створюють ризики порушення прав і свобод людини, не відповідають Конституції, базовим законодавчим актам, міжнародним зобов'язанням України у сфері боротьби з корупцією, а також інтересам національної безпеки.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман виніс на голосування пропозицію підтримати пропозицію президента та скасувати закон. "За" проголосували лише 128 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів.

Після цього спікер виніс на голосування питання подолання вето президента. Таке рішення підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 300 голосів парламентарів.

Потім спікер поставив на голосування пропозицію голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем’якіна направити документ у профільний комітет для доопрацювання. Нардепи підтримали таку пропозицію, "за" - 238.

Як повідомлялося, 22 травня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким вводиться в Кримінальне процесуальне законодавство інститут громадського обвинувачення у сфері службових злочинів з ознаками корупційних діянь.

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами" (№1165) вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення.

"Впровадження до кримінального процесуального законодавства інституту громадського обвинувача та введення інституту кримінального провадження у формі громадського обвинувачення у сфері службових злочинів з ознаками корупційних діянь. Тобто, йдеться про дві статті Кримінального кодексу, за якими може бути притягнуто до відповідальності лише посадових осіб, які перебувають на державній службі", - пояснив автор законопроекту Андрій Кожем’якін, представляючи ініціативу.

Він уточнив, що йдеться про статті 368 та 370 Кримінального кодексу.

Він пояснив, що громадським обвинувачем може бути фізична або юридична особа - будь-який громадянин України, який безпосередньо є потерпілим від кримінального правопорушення або якому стало відомо про скоєння службового злочину з ознаками корупційних діянь щодо інших осіб, передбаченого ст. 368 (прийняття пропозиції або неправомірної вигоди посадовою особою), а також ст. 370.

"Громадський обвинувач користується такими самими правами, як і слідчий та прокурор, і стає повноправним учасником розслідувань кримінального провадження", - зазначив А.Кожем’якін.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

США не намагаються нав’язати Україні угоду з Росією – Рубіо

Вибори всіх гілок влади у разі "умовного миру" можуть завершитися колапсом – Арахамія

Арахамія анонсував нову стратегію партії "Слуга народу" в умовах війни та допустив, що покине політику з настанням миру

Угода буде або погана, або дуже погана, або її не буде – глава "Слуги народу" в Раді Арахамія

Порошенко закликав підтримати найменування вулиці на честь Андрія Парубія у центрі Києва

Корнієнко: в умовах війни партія "Слуга народу" має посилювати роботу на місцях і підтримку людей

"Євросолідарність" та "Голос" внесли в Раду законопроєкт про перерозподіл коштів держбюджету-2026 на ЗСУ

Українці найбільше довіряють ЗСУ, ДСНС і добровольцям, найбільша недовіра до Верховної Ради, держапарату та уряду

ЄС не має одностайності щодо фінансування України на 2026-2027рр., тому єдине рішення – "репараційна позика", яке може бути ухвалено кваліфікованою більшістю – дипломат

Навроцький: я маю відчуття, що Зеленський почав сприймати Польщу як щось само собою зрозуміле

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА