Народний депутат України Андрій Деркач написав заяву на ім'я спікера парламенту Володимира Гройсмана про вихід зі складу депутатської групи "Воля народу".

"Усвідомлюючи свою відповідальність перед народом України і своїми виборцями, у зв'язку з неможливістю брати участь у діях, пов'язаних із політичними "договорняками" з діючою владою, яка довела до зубожіння український народ і продовжує займатися мародерством під час війни на сході країни, спекулюючи на патріотичних настроях населення, згідно з ч. 3 статті 60 закону України "Про регламент Верховної Ради України" повідомляю про вихід зі складу депутатської групи "Воля народу", - йдеться в тексті заяви парламентаря, який має агентство "Інтерфакс-Україна".

У своїй заяві А.Деркач пояснив, що прийняв рішення про вихід із депутатської групи, оскільки вважає за неможливе бути причетним до дій, пов'язаних із порушенням конституційних прав громадян України шляхом прийняття такого бюджету на 2016 рік і Податкового кодексу, "який знищує цілі галузі підприємництва та сільського господарства в обмін на посади і преференції, участь у корупційних схемах діючої влади, яка, паразитуючи на європейських гаслах, грабує державу".

Як повідомлялося, раніше у "Волі народу" були три співголови: Ігор Єремеєв, Андрій Деркач і Ярослав Москаленко. І.Єремеєв помер 12 серпня 2015 року в одній із клінік Швейцарії після падіння з коня кількома днями раніше. 2 вересня 2015 року депутат із цієї групи Володимир Литвин повідомив, що лідером "Воля народу" стане Я.Москаленко.

13 листопада 2015 року у Верховній Раді України було створено міжфракційне депутатське об'єднання "На захист порушених конституційних прав громадян і проти політичних репресій "Заборонено забороняти", головою якого було обрано А.Деркача. До об'єднання увійшли 47 народних депутатів.

Метою діяльності міжфракційного депутатського об'єднання є виявлення, вивчення та запобігання фактам порушення Конституції України, законів України та міжнародних зобов'язань України. Зокрема, дискримінація за політичними ознаками, використання правоохоронних органів у політичній боротьбі, використання адміністративно-розпорядчих функцій влади у боротьбі з політичними опонентами тощо.