Верховна Рада України внесли зміни до регламенту українського парламенту в частині порядку попереднього затвердження і ухвалення законопроекту про внесення змін до Основного закону України.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", за закон (№3812) з урахуванням пропозицій профільного комітету на ранковому засіданні в четвер проголосували в першому читанні та в цілому 229 народних депутатів. "За" законопроект проголосували 96 народних депутатів фракції "Блоку Петра Порошенка", 55 - "Народного фронту", 7 - позафракційних, 33 - "Опозиційний блок", 10 - "Батьківщина", 11 - група "Воля народу", 17 - група "Відрождення". Жодного голосу "за" не дали фракції "Радикальної партії" Олега Ляшка і "Самопоміч".

Зокрема, законодавці закріпили з регламенті парламенту норму такого змісту: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції був заздалегідь схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього затвердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній після цієї сесії".

Парламентарі перед голосуванням виключили з проекту закону норму, згідно з якою новообраній Верховній Раді дозволялося б ухвалювати законопроект про внесення змін до Конституції країни, який був заздалегідь схвалений парламентом попереднього скликання, але голосування щодо прийняття якого в цілому не проводилося. У чинному регламенті передбачається, що законопроект про внесення змін до Конституції, який був заздалегідь затверджений попереднім скликанням парламенту, якщо не відбулося голосування за прийняття його в цілому, новообрана Верховна Рада голосувати не може. Документ вважається не прийнятим.

Перед голосуванням за цю законодавчу ініціативу спікер парламенту Володимир Гройсман наголосив: "Потрібно бути об'єктивним. Внесення змін до закону про регламент дає нам можливість мати додатковий час п'ять-шість місяців на дискусії. Це не стосується змін до Конституції".

При цьому він зазначив, що його позиція полягає в тому, "щоб мати дискусію з цього питання, визначитися стосовно подальших дій щодо всіх положень Конституції з децентралізації, не зупиняючи і не провалюючи цей процес".

Як повідомлялося, 31 серпня Верховна Рада попередньо схвалила законопроект (№2217а/П1). Згідно із законодавством, законопроект про внесення змін до Конституції, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу парламенту, вважається ухваленим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосували не менше ніж 300 народних депутатів. Проте, за оцінками експертів, поки що немає необхідних 300 голосів, оскільки значна частина депутатів переконана, що таким чином буде узаконений особливий статус контрольованих незаконними збройними формуваннями територій Донецької та Луганської областей.

Згідно з календарним планом, останній пленарний тиждень поточної сесії відбудеться 25-29 січня, а третя сесія Верховної Ради VIII скликання закриється 2 лютого. Цього самого дня заплановано відкриття четвертої сесії.

У грудні минулого року В.Гройсман зазначав, що якщо цей законопроект не буде остаточно схвалено до кінця поточної сесії, то реформа децентралізації буде відкладена на кілька років.

"Неприйняття цього рішення приpведе до того, що його доведеться відкласти на рік. Це передбачає процедура. Потім ще рік займатися конституційним процесом, це якщо все буде добре... Це займе 4-5 років. Скажіть, ви хочете жити 4-5 років в нинішній системі? Я - не хочу", - заявляв В.Гройсман.

19 січня до Конституційного суду України надійшло конституційне подання 51 народного депутата про офіційне тлумачення положення ст. 155 Основного закону "на наступній черговій сесії Верховної Ради".

Повідомлялося також, що депутати вирішили звернутися до КС у зв'язку з браком голосів для остаточного голосування щодо президентського законопроекту (№2217а/П1) про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Прийняття конституційних змін передбачене мінськими домовленостями, тому в запропонованому президентом України Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Керівник парламентської фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко заявив, що у Верховній Рады є 300 мінімально необхідних голосів для остаточного затвердження проекту змін до Конституції в частині децентралізації, але безрозсудним э голосування за нього без кроків агресора для врегулювання ситуації на Донбасі.