Рада сама може встановити терміни прийняття законопроекта про внесення змін до Конституції - КСУ

Конституційний суд України у своєму рішенні щодо конституційного подання 51 народного депутата стосовно офіційного тлумачення положення "на наступній черговій сесії Верховної Ради" дає зрозуміти, що український парламент самостійно встановлює, на якій з подальших сесій ухвалювати законопроект про внесення змін до Основного закону країни.
"Таким чином, у положенні статті 155 Конституцій України щодо ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України на наступній черговій сесії Верховної Ради України передбачений зважений підхід до розгляду і ухвалення цього законопроекту як закону", - зазначено в рішенні КС України від 15 березня, обнародуваному в п'ятницю.
Суд констатує, що Верховна Рада України може передбачити в Регламенті Верховної Ради можливість ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на пізнішій черговій сесії Верховної Ради з дотриманням положень, закріплених розділом 13 (Внесення змін до Конституції України) Основного закону України".
"Цільове тлумачення положень статті 155 Основного закону України дає Конституційному суду України підстави вважати, що конституційна процедура з розгляду парламентом питання щодо внесення змін до Конституції України послідовно в два етапи встановлена з метою розведення під час попереднього схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України і його остаточного прийняття як закону, що робить неможливим ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на одній черговій сесії Верховної Ради, а також дає народному депутату України час для додатковий аналіз змісту цього законопроекту, з'ясування можливий наслідок внесення змін до основного закону Україна тощо", - зазначено в рішенні.
У резолютивній частині рішення Конституційного суду йдеться про те, що положення "на наступній черговій сесії Верховної Ради", вжите в ст. 155 Конституцій України у взаємозв'язку з положеннями ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 82, ч.1, 2, 5 ст. 83, ч.2 ст. 84, ч.1 ст. 158 Основного закону України, "необхідно розуміти так, що наступною черговою сесією Верховної Ради України є чергова сесія парламенту, яка повинна відбутися відповідно до положень розділу XIII "Про внесення змін до Конституції України" Основного закону України і Регламенту Верховної Ради, і на якій законопроект про внесення змін до Конституції України, заздалегідь схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважатиметься прийнятим як закон, якщо за нього проголосує не менш ніж 2/3 конституційного складу Верховної Ради Україна".
Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", після оголошення рішення, представник Верховної Ради в цьому суді Анатолій Селіванов не став відповідати на рішення, що стосувалися уточнювальних запитань журналістів, зазначивши, що йому також необхідно детальніше ознайомитися з документом.
Народні депутати вирішили звернутися до КС у зв'язку з браком голосів для остаточного голосування щодо президентського законопроекту (№2217а/П1) про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Прийняття конституційних змін передбачене Мінськими домовленостями, тому в запропонованому президентом України Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.
Вже після звернення до КС Верховна Рада ухвалила закон, яким внесла зміни в регламент українського парламенту в частині порядку попереднього твердження і ухвалення законопроекту про внесення змін до Основного закону.
Зокрема, законодавці закріпили в регламенті норму: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції. був заздалегідь схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього твердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на черговій сесії".