Україна за три місяці погіршила відносини з РФ, але зберегла позитивну динаміку з ЄС, США та Китаєм - дослідження

Україна за період із січня по березень 2017 року зберегла позитивну динаміку у відносинах із США, ЄС та Китаєм; на російському ж напрямі спостерігалося подальше погіршення, свідчать результати аналізу "Аудит зовнішньої політики України. Індекс відносин", підготовленого Інститутом світової політики в партнерстві з TRUMAN Agency.

Як повідомляє в середу прес-служба Інституту світової політики, в дослідженні розглянуто ключові зміни і тренди двостороннього порядку денного України з ЄС, США, Росією та Китаєм. Кожна подія у сфері зовнішньої політики оцінювалася з точки зору її позитивного або негативного впливу на динаміку двосторонніх відносин. За сумою балів кожного з напрямів формується індекс відносин за минулий квартал.

Так, за сумою балів, відносини України та ЄС були оцінені в +53 бали (-12 балів проти показника за жовтень-грудень 2016 р.), з Китаєм - у +27 балів (зростання на 2 бали проти показника за жовтень-грудень 2016 р.), зі США - у +28 балів (зростання на 6 балів), а відносини з Росією - в -61 бал (суттєве погіршення порівняно з попереднім кварталом, на -22 бали проти показника за жовтень-грудень 2016 р.).

За словами заступника директора Інституту світової політики Сергія Солодкого, останні три місяці українсько-російські відносини були перенасичені різного роду спецопераціями. Кількість заяв про спецоперацію зростає пропорційно падінню рівня економічної, політичної або будь-якої іншої співпраці.

Відносини між Україною та США були сфокусовані навколо зусиль із налагодження контактів з адміністрацією американського президента Дональда Трампа, щоб зробити США союзником України або принаймні її активним партнером у протистоянні російській агресії. При цьому зазначено, що більш скептична до Росії політика Білого дому не перетворює цю американську адміністрацію автоматично в проукраїнську.

За напрямом Україна-ЄС, згідно з аналізом, перші три місяці 2017 року були взаємовигідними і для України, і для ЄС. Діалог між Брюсселем і Києвом був досить передбачуваним і не надто політизованим, співпрацю було переведено переважно на технічний рівень. Основні теми двостороннього порядку денного - боротьба з корупцією та реформа судової системи України.

Водночас, як зазначається, серйозної шкоди відносинам між Україною та ЄС завдала непослідовність Києва у виборі аудитора для Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і прийняття поправок до закону про електронні декларації. Обидва питання викликали негативну реакцію в ЄС на різних рівнях, адже їх інтерпретують як крок назад у боротьбі з корупцією.

Спецтемою випуску став аналіз розвитку вітчизняної оборонної промисловості. У дослідженні зазначено, що російська агресія була головним стимулятором для розвитку оборонної промисловості в Україні, прорив у цій сфері неможливий без створення внутрішніх умов для ефективнішого використання всіх наявних ресурсів і можливостей.

Важливою також залишається міжнародна підтримка, особливо реалізація спільних проектів з іноземними партнерами, йдеться в аналізі.

Загальна оцінка напряму - це сума балів критеріїв, що характеризують цей напрям протягом звітного періоду. Експертна група бере за основу методологію BISS, який розробив чітку шкалу оцінки подій у зовнішній політиці.