Серед українців найменше готові до протестів жителі звільненої частини Донбасу
У 2017 році зафіксовано зниження оцінки ймовірності виникнення масових протестів і готовності особистої участі порівняно з 2014-2016 роками, повідомляє "Дзеркало тижня. Україна" в п'ятницю з посиланням на дані опитування Інституту соціології НАН України.
У липні 2017 року були налаштовані брати участь у протестах 21% українців, не готові - 56%. Найменшу готовність до участі в акціях протесту висловили жителі Донбасу (11%)
Головними мотивами, які спонукають людей брати участь у протестах, названо боротьбу за справедливість - 16% (найбільше на заході країни - 22%, найменше - на Донбасі - 9%) і неможливість терпіти скрутне життєве становище - 13% (найбільше на заході - 15%, найменше - на Донбасі - 7%). Головними чинниками неучасті в протестах є невіра в можливість у такий спосіб щось змінити - 16% (на Донбасі - 25%) і неприйняття подібних форм боротьби - "слід відстоювати власні права в суді, а не на вулиці" (11%).
Серед тих, хто готовий вийти або вже виходив на протест, найвагомішим мотивом є відстоювання справедливості (35%), на другому місці неможливість далі терпіти життєві труднощі (21%).
Загальна чисельність населення, яка була задіяна в протестних заходах, за останній рік нараховує близько 15%. Найбільш актуальною проблемою виявилося підвищення тарифів на комунальні послуги, проти яких протестувало майже 8,7% дорослого населення, і захист громадянських прав і свобод - 3,8%.
Аналіз економічної диференціації участі в протестних заходах засвідчив, що соціальна напруженість серед малозабезпечених верств виникає на ґрунті фактичної знедоленості, нестачі елементарних умов для життя, натомість політичні проблеми викликають напругу серед більш матеріально благополучних верств населення.
Опитування було проведене Інститутом соціології НАН України в співпраці з Благодійним фондом "Інтелектуальна перспектива" з 3 по 25 липня 2017 року в усіх областях України (окрім АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей), методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів. Загалом було опитано 1800 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
