Міністерство освіти і науки України (Міносвіти, МОН) подякувало Європейській комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) за роботу з надання висновків щодо відповідності мовної статті українського закону "Про освіту", готове імплементувати її рекомендації і вже розробило три моделі імплементації цієї статті в законі "Про загальну середню освіту".

"Міністерство дякує за роботу Комісії і готове імплементувати рекомендації", - йдеться в позиції Міносвіти України щодо висновку Венеціанської комісії, оприлюдненій прес-службою міністерства в понеділок увечері.

У міністерстві звертають увагу на те, що Венеціанська комісія врахувала більшість їх поправок, а висновки є збалансованими і конструктивними. Зокрема, відзначають в Міносвіти, Комісія підкреслила, що "сприяння посиленню державної мови і її обов'язковість для всіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави". Також у висновках вказується, що державна мова - фактор єдності і взаєморозуміння в суспільстві.

У прес-службі Міносвіти звертають особливу увагу на те, що "основним пунктом виведення є останній заключний пункт (№126)", який свідчить про те, що багато питань можуть негайно розглядатися через інші законодавчі акти і при виконанні ст.7 (мовної статті - ІФ) в тому вигляді, як вона прийнята, зокрема, через прийняття закону "Про загальну середню освіту".

"Міністерство освіти і науки України, як і йдеться в рекомендаціях, планує в повній мірі використовувати гнучкість, передбачену п.4 ст.7 закону "Про освіту". З огляду на рекомендації, МОН пропонує наступні моделі імплементації ст7, які будуть прописані в законі "Про загальну середню освіту". Моделі навчання в школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, враховуючи три критерії. Перший критерій - вразливість мови, другий - мовне середовище, в якому проживає меньшина, і третій критерій - мовна група, до якої належить відповідна мова. Отже, повинні бути запропоновані 3 моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону "Про освіту", - йдеться в оприлюдненій позиції.
Так, перша запропонована Міносвіти модель передбачає можливість викладання мовами меншин усіх предметів з 1-го по 11 (12-й) класи поряд з українською мовою.

"Ця модель буде діяти для вразливих мов, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, які не живуть в середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, поки громада проживає виключно в україномовному або російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської", - пояснюють в міністерстві.

Друга модель - для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. У міністерстві зазначають, що в залежності від мовної групи і мовного середовища, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перший - для громад, чия мова належить до слов'янської мовної групи, і які проживають в основному україномовному середовищі (мова йде, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови). Як і передбачено законом, діти, чия рідна мова належить до групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою в дитячому саду і початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть вводитися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися і пропорційно рости до старшої школи.

Другий варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп і тих, які переважно проживають в середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську і угорську громади. Для шкіл з цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще більш плавно, а відсоток предметів, які викладатимуть державною мовою буде меншим. "Такий підхід обумовлений тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і вимагає більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів", - пояснили в Міносвіти.

Третя модель - для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також які проживають переважно в середовищі власної мови. У міністерстві зазначають, що до таких мов відноситься російська. Діти, які вчитимуться за цією моделлю, будуть переходити на навчання предметів українською відразу після 5-го класу.

"Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, одночасно вони в основному проживають в середовищі саме російської мови - в сім'ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми і телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову - це школа. Вивчаючи предмети українською, одночасно продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні опанувати відразу дві мови - і українську, і російську", - пояснили в Міносвіти.

При цьому в українському міністерстві заявляють про незгоду з твердженням Венеціанської комісії про те, що становище мов, які не належать до мов Європейського Союзу, зокрема російської, в певній мірі нерівне, а резонансна "мовна" стаття не пропонує рішень для неї.

"Слід додати, що в Україні немає меншин, окрім російської, мова яких не належить до мов Європейського Союзу, і які навчалися би рідною мовою в школах. Однак, з огляду на наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключних пунктів висновків Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується з твердженням комісії, що стаття 7 не пропонує рішень, зокрема, для російської мови", - йдеться в позиції Міносвіти України.

В оприлюдненій інформації також йдеться, що міністерство почало роботу над поліпшенням навчання української мови в школах з мовою навчання національних громад і спільно з меншинами працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета - забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами.

"Міністерство також погоджується з тим, що питання звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог - відповідно до статті 13 Рамкової конвенції - не врегульоване в законі "Про освіту", і це можна буде зробити в законі "Про загальну середню освіту", - додали в Міносвіти.

На закінчення, міністерство подякувало Венеціанську комісію за оперативну обробку запиту та врахування зауважень української сторони в фінальному висновку. "Україна готова і надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи для розвитку законодавчої бази в сфері забезпечення прав національних меншин. Окрім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу", - підкреслили в Міносвіти.