Директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Володимир Горбулін висловлює занепокоєння рівнем врахування інтересів України в процесі дипломатичних переговорів США і Россіні щодо врегулюванню ситуації на Донбасі.

"Розпочатий цьогоріч діалог про миротворців на Донбасі, постійна інформаційна та дипломатична пікіровка з цього приводу створюють відчуття нехай і непростого, але просування вперед. Тривогу викликає інше - ступінь залученості України в ці "азартні "переговори", - пише В. Горбулін у своєї стати, опублікованій в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в четвер.

За його словами, не викликає сумнівів, що спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер добре розуміє, що таке Росія, чого дійсно хоче, і "хто причина конфлікту на Донбасі". "Але чи є це розуміння і усвідомлення однозначної гарантією того, що в цих переговорах домінуючим є саме український інтерес? Думаю, що неприємної, але чесної відповіді на це запитання - на жаль, немає. І це логічно, оскільки обидві сторони переслідують власні інтереси, тоді як проблема обстоювання національних інтересів України - суто наше завдання", - вважає В.Горбулін.

За його словами, занепокоєння викликає не лише факт американо-російських переговорів без участі України, а й те, що ні у Росії, ні в США не викликає сумнівів, що Україна змушена буде так чи інакше виконати будь-які досягнуті між країнами домовленості.

"Повідомлення ЗМІ про те, що "були узгоджені 3 із 29 пропозицій США щодо врегулювання ситуації в Донбасі ", чомусь не супроводжуються інформацією про те, а чи в курсі Україна, в чому ці пропозиції полягали, а що більше - чи були вони попередньо узгоджені з Києвом", - зазначає експерт.

За словами В. Горбуліна, "незрозуміло, наскільки серйозно Росія веде цю гру" із США.

"Певний парадокс ситуації в тому, що вирішення донбаської проблеми" за будь-якої ціни "(тобто горезвісне" нам потрібна лише перемога) є самоцінною для всіх гравців, окрім України: Д.Трамп отримує хороший аргумент у своїй зовнішньополітичній позиції, Росія - символічне закріплення своєї глобальної геополітичної суб'єктності, Європа (передусім європейський бізнес) - аргумент вимагати від своїх урядів послаблювати санкції та повертатися до "бізнесу як завжди". Ми не говоримо, що справа йде до нового Мюнхена, але контури того, що відбувається, видаються до неприємного знайомими...", - вважає експерт.

При цьому він не виключає, що "Росія паралельно повним ходом готує і альтернативний сценарій - суто військовий".

На думку В.Горбуліна, хоча відносини України з США позбавлені очевидних проблем, "однак 2017-й продемонстрував і протиріччя, і непорозуміння: перш за все - відсутність виразної та зрозумілої стратегії США щодо України".

"Це приводить нас до проблеми більш високого порядку: якщо США не мають окремої політики щодо України (а щойно затверджена Стратегія національної безпеки США, де Україна згадується лише один раз і лише в контексті російської агресії), то наскільки ймовірним є те, що вже в найближчому майбутньому зовнішня політика США щодо України буде лише супутньою російському зовнішньополітичному вектору? Хоча видається, що на цьому етапі будь-який негласний договір між США і Росією про зони виняткового впливу видаються малоймовірним, однак цілком виключати зближення Кремля і Вашингтона на основі політики або "розділяй і володарюй" (з боку першого), або "батога і пряника" (з боку останнього) ", - наголошує директор НІСД.