Договір про дружбу та співробітництво з РФ потрібно не розривати, а вимагати його виконання - І.Геращенко

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко переконана, що договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною потрібно не розривати, а вимагати від Москви його виконання, оскільки в ньому йдеться про повагу до суверенітету України.

"Ми маємо від Росії вимагати його виконувати, а не розривати, тому що в цьому законі зафіксовано повагу до територіальної цілісності й суверенітету України", - сказала вона на засіданні погоджувальної ради парламенту в понеділок.

І.Геращенко зазначила, що їй дивно чути заклики розірвати цей договір від представників української опозиції, які збігаються з аналогічними закликами представників Держдуми РФ. "Я хочу закликати вас бути в опозиції до влади, а не в опозиції до України", - наголосила вона.

На брифінгу після погоджувальної ради І.Геращенко додала: "Ми маємо вимагати від Російської Федерації повернутися до норм міжнародного права й виконувати закон, зокрема й договір про дружбу, який визнає територіальну цілісність, суверенітет України, повагу до наших кордонів у міжнародно визначених кордонах - а це Донбас і Крим".

Вона також додала, що "шокована" позицією політиків, які виступають за те, щоб Україна першою вийшла з цього договору, "щоб не діяло жодне право, і ми самі подаруємо Донбас і Крим".

У свою чергу керівник фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко, відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна" про доцільність денонсації договору, висловив думку, що до припинення конфлікту на Донбасі передчасно говорити про це.

"Ми маємо сконцентруватися на тому, щоб повернути територію, людей на Донбасі. Насамперед виконати це завдання, яке потребує значних зусиль, а потім уже коментувати дії Держдуми", - сказав він на брифінгу після засідання погоджувальної ради.

Як повідомлялося, 14 січня російські ЗМІ поширили слова першого заступника голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтина Затуліна, який запропонував піддати ревізії договір про дружбу і співробітництво між Росією та Україною. Зокрема, депутат від "Єдиної Росії" вважає, що частина договору, в якій ідеться про визнання країнами територіальних кордонів, "односторонньо вигідна" Україні.

К.Затулін наголосив, що при ратифікації договору в 1999 році Росія підтвердила приналежність Криму та Севастополя Україні. "Наше трактування договору полягає в тому, що визнання кордонів взаємопов'язане з дружбою, співробітництвом і партнерством. Тобто - немає дружби, виникає привід усі питання вирішувати заново, зокрема й питання щодо кордонів", - сказав депутат.

МЗС РФ у заяві з нагоди 20-річчя великого договору в червні 2017 року зазначило, що "саме існування цього документа є запорукою наявності фундаменту для відродження двосторонніх відносин".

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією було підписано 31 травня 1997 року терміном на 10 років (з подальшою автоматичною пролонгацією документа, якщо сторони не висловляться проти). Верховна Рада ратифікувала договір 14 січня 1998 року, Держдума - 25 грудня 1998 року. Договір набув чинності 1 квітня 1999 року (з моменту обміну ратифікаційними грамотами).

Згідно зі статтею 40 договору, його укладено терміном на десять років. Дія договору автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію не менше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду. Відлік першого десятирічного періоду розпочинався з дати набуття договором чинності (з 1 квітня 1999 роки) і закінчувався 1 квітня 2009 року. Тоді жодна зі сторін не виявила бажання щодо припинення дії договору до 1 жовтня 2008 року, тому його дія автоматично продовжилася на наступний десятирічний період.

Згідно з договором про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією, закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності наявних кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємного зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці іншої сторони.