ВР ухвалила закон про приватизацію в цілому з поправкою про можливість захисту інтересів інвесторів за англійським правом
Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроект "Про приватизацію державного майна" з техніко-юридичними правками, зокрема з депутатською поправкою про надання інвесторам можливості отримати захист за англійським правом.
Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", за відповідний законопроект №7066 проголосували 266 народних депутатів.
"Найбільший сектор корупції - це державні підприємства, які десятиліттями використовуються для корупційних схем. Сьогодні в нас досить складне законодавство, яке не дає змоги публічно та прозоро залучати якісні інвестиції в державні підприємства", - сказав прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
"Щодо цього законопроекту до другого читання надійшли 733 поправки, 501 правку комітет урахував", - сказав, представляючи законопроект у парламенті, голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук (фракція "Народний фронт").
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), закон сприятиме розширенню кола потенційних інвесторів, оскільки суттєво посилює захист їхніх прав.
"Для цього він передбачає можливість використання найкращих міжнародних практик вирішення спорів і застосування міжнародного права в договорах купівлі-продажу до 2021 року. Якщо, наприклад, покупець бажатиме, аби договір купівлі-продажу регулювався правом Англії та Уельсу, орган приватизації буде зобов’язаний задовольнити цю умову", - пояснив МЕРТ.
Закон встановлює єдиний алгоритм продажу великих державних об'єктів і єдину процедуру для малих, зазначає МЕРТ. Ухвалений документ визначає два способи продажу державних і комунальних підприємств: відкритий інтернет-аукціон у "ProZorro. Продажі" для малої приватизації з можливістю застосувати класичний і голландський аукціони, а також аукціон із застосуванням інвестиційного радника з числа найбільших інвестиційних банків для приватизації великих об'єктів.
Згідно з депутатськими поправками, закон також обмежує участь компаній країни-агресора у приватизації. Зокрема, покупцями об'єктів державної власності не зможуть бути юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником або власником 10% і більше яких є резиденти країни, визнаної державою-агресором.
"Стартовою ціною для об'єктів малої приватизації буде їх балансова вартість, якщо вона не дорівнює нулю. Якщо її визначити неможливо, стартова ціна встановлюватиметься за допомогою оцінки", - пояснює МЕРТ.
Також, згідно з депутатськими поправками, закон обмежує участь компаній країни-агресора в приватизації.
Як повідомлялося, Верховна Рада 9 листопада прийняла за основу урядовий законопроект "Про приватизацію державного майна" - нову редакцію закону про приватизацію, яка полегшує продаж неліквідних об'єктів, описує умови залучення радників із приватизації і є однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Закон має замінити сім законів, які діють у сфері приватизації.
"Новий закон встановлює 12 місяців для об'єктів великої приватизації та п'ять місяців - для малої. Якщо підприємство за останній рік перейшло вартість активів у 250 млн грн - це об'єкт великої приватизації, яка відбуватиметься виключно на електронних платформах", - зазначав раніше в.о. голови Фонду держмайна Віталій Трубаров.
