Шанси ухвалення Верховною Радою виборчого кодексу, що змінить систему виборів, невеликі, але є надія на удосконалення процедури голосування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), вважає координатор виборчих програм Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

"Я, на жаль, не маю позитивної або оптимістичної інформації про те, що виборчий кодекс у другому читанні буде ухвалено", - сказала О.Айвазовська на прес-конференції у вівторок у Києві.

За словами експерта, профільний парламентський комітет із питань правової політики і правосуддя не діє в питанні підготовки до другого читання нового виборчого законодавства. Вона зазначила, що в порядку денному комітету є пропозиція створити робочу групу, що займеться розглядом поправок до відповідного законопроекту, однак наразі це питання не вирішено.

О.Айвазовська вважає, що комітет максимально затягуватиме підготовку документа до другого читання, щоб потім послатися на те, що за рік до виборів міжнародні стандарти не дозволяють порушувати стабільність законодавства і змінювати систему виборів.

"Навіть ті 226 депутатів, які голосували, частина з них відверто хотіли бути популярними і подобатися не виборцям, а радше медіа і громадськості, проголосувала "за", розуміючи, що 226 не буде. І припустилися такої помилки, на їхній погляд", - пояснила вона.

"І до другого читання вони не підтримуватимуть виборчий кодекс, зокрема нардепи, які обрані в одномандатних виборчих округах", - додала експерт.

Водночас вона висловила думку, що є шанси, що в парламенті ухвалять закони про невідворотність покарання за порушення законодавства про вибори, а також про внесення змін до деяких законів щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (№6240).

О.Айвазовська пояснила, що цей законопроект визначає для ВПЛ зміну процедур, що передбачає за заявочним принципом зміну виборчої адреси, а не надання права тимчасово змінити місце голосування.

За її словами, профільний комітет також затягує розгляд і цього законопроекту, в зв'язку з чим неурядові організації мають намір найближчим часом звернутися до голови Верховної Ради. "Думаю, ненадання права голосу внутрішньо переміщеним особам ... має дві підстави: перше - депутатам байдуже і керівництву держави байдуже, друге - вони не розраховують на переміщених осіб як на свій електорат і не розуміють значення внутрішньо переміщених осіб для реальної реінтеграції Донбасу і Криму", - пояснила експерт.

На її думку, українська політична еліта не зацікавлена в реалізації будь-якого права внутрішньо переміщених осіб, оскільки не вважає їх своєю цільовою аудиторією. "Але підстав говорити, що це цільова аудиторія іншої політичної партії та групи, немає", - зазначила експерт.

"Жодної офіційної статистики або соціології про те, за кого хто голосуватиме з внутрішньо переміщених осіб, які, наприклад, з 2014 року проживають у Києві, Львові, Харкові чи інших містах, немає", - сказала О.Айвазовська.