Абсолютна більшість активів списку санкцій ЄС, до якого входять колишні високопоставлені чиновники України, розміщена за межами ЄС, санкції важливі лише у встановленні нових активів учасників списку для забезпечення арешту в рамках розслідування кримінальних проваджень, пояснює заступник генпрокуратурі Євген Єнін.

"Не будемо забувати, що це позиція колективна, тобто 28 країн-членів мають однаковий голос, і будь-яка країна може заблокувати розморожування або навпаки застосування тих чи інших санкцій відносно того чи іншого кандидата. Безумовно, у країн-членів дуже різняться інтереси, безумовно, країни-члени дуже не хочуть мати якісь гіпотетичні проблеми з Європейським судом ", - сказав Є.Єнін в ефірі "5 каналу" в четвер увечері, коментуючи рішення Європейського суду про незаконність останньої хвилі санкцій, введених Радою ЄС у 2017 році в щодо позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва.

За словами заступника генпрокурора, європейський суд часто в своїх рішеннях базується на рішення Інтерполу, і якщо на того чи іншого фігуранта чорного списку не виставлена червона картка Інтерполу, то це є однією з підстав виключення зі списків.

Відповідаючи на питання про те, на кого зі списку виставлена червона картка Інтерполу, Є.Єнін сказав: "На сьогодні дані жодного з фігурантів чорного списку ЄС щодо колишніх високопоставлених чиновників Україні не зафіксовані в інформаційних системах Інтерполу". За його словами, це пов'язано як з певними недоліками українського законодавства, так і з правилами Інтерполу.

Разом з тим, за словами заступника генпрокурора, навіть якби Інтерпол виставив червоні картки на цих осіб, це не допомогло б, оскільки 99% осіб із цього списку переховуються на території РФ, яка не видасть Україні колишніх високопоставлених чиновників країни

Разом з тим, Є.Єнін звернув увагу на природу санкцій, яка полягає в тому, щоб "допомогти українським правоохоронним органам якомога швидшо забезпечити ті чи інші арешти в рамках кримінальних проваджень".

"Фактично з того моменту, як нам вдається заарештувати його в рамках кримінального провадження, наявність адміністративних санкцій по суті не несе в собі ніякої додаткової цінності. Проте ми не можемо виключати, що в якийсь момент будуть встановлені нові активи зазначених осіб. Саме в цьому аспекті нам важливі санкції ", підкреслив заступник генпрокурора.

"Станом на сьогодні абсолютна більшість активів так званого чорного списку розміщена за межами ЄС. Сьогодні ми можемо говорити про левову частку встановлених активів на території тієї ж Швейцарії. Протягом останнього року вдалося заарештувати близько 90% від встановлених активів на території зарубіжних країн", - сказав Є.Єнін.

Як повідомлялося, раніше в четвер "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Європейського суду (Люксембург) повідомила, що суд ухвалив рішення про незаконність останньої хвилі санкцій, введених Радою ЄС у 2017 році щодо позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва.

Рішення було ухвалено за скаргою, поданою С.Клюєвим в 2015 році, та стосувалася хвилі санкцій, що діяли до березня 2016 року. У рішенні суд ЄС зазначив, що Рада ЄС, вводячи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретних осіб, а в цьому випадку є підстави для "сумнівів в адекватності доказів", що українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до уваги аргументи С. Клюєва.

Як повідомляє Deutsche Welle з посиланням на джерело в суді, судом скасовані чинні санкції, а не санкції минулих років. При цьому рахунки С.Клюєва поки що не будуть розморожені. Як повідомив DW представник Ради ЄС, європейські інституції вивчать всі наявні варіанти юридичних дій і "в потрібний момент приймуть рішення щодо подальших дій".

За інформацією видання, за період дії санкцій ЄС у Відні збанкрутували фірми, пов'язані з братами Клюєвими, - Activ Solar і SLAV Handel. У результаті найбільші кредитори цих компаній - державні Ощадбанк і Укрексімбанк (Київ) - залишилися ні з чим. Видані ними кредити майже 30 млрд грн, очевидно, не будуть повернені. В результаті для підтримки цих банків уряд України змушений був докапіталізувати їх з держбюджету на суму близько 20 млрд грн.

Раніше, 5 березня 2014 року, ЄС ввів санкції у вигляді заморожування активів щодо 18 колишніх вищих чиновників України, зокрема С.Клюєва. Згодом санкції щорічно продовжувалися, хоча спочатку обговорювалося питання можливої їх скасування через відсутність кримінальних справ проти деяких з цих осіб в Україні.

Після переобрання С.Клюєва до нового складу українського парламенту 4 червня 2015 року Генеральна прокуратура повідомила його про підозру у вчиненні розкрадань державного майна, що є підставою для застосування санкцій ЄС. У жовтні того ж року санкції проти нардепа були продовжені рішенням Ради ЄС.

Верховна Рада 28 січня 2016 року підтримала подання Генпрокуратури України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт С.Клюєва за підозрою в скоєнні злочинів за ч.4 ст.190 (шахрайство), ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. Він був оголошений в міжнародний розшук.