Скорочення санкційного списку Євросоюзу колишніх високопоставлених чиновників України може спричинити труднощі у виявленні нових активів та іміджеві втрати для країни, але загалом правоохоронні органи України близькі до точки скасування необхідності санкційного режиму.

"Ми розраховуємо на ухвалення в першій декаді березня рішення Ради ЄС про розширення санкцій за списком", – розповів заступник генерального прокурора України Євген Єнін в ексклюзивному інтерв'ю інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".

Він не назвав прізвищ колишніх високопоставлених чиновників України, які можуть зникнути з санкційного списку, пославшись на те, що консультації проходять у закритому режимі.

"Сьогодні ми можемо говорити про наявність у списку санкцій так званої "групи ризику". Вона існує, і ми дуже добре знаємо про це і ставимо певні питання перед керівниками органів слідства, які вже чотири роки розслідують зазначені кримінальні провадження", – сказав заступник генпрокурора.

Крім того, за його словами, за умови скорочення списку йтиметься і про іміджеві втрати для України, яка в свій час подала перелік осіб для введення обмежувальних заходів, а зараз не може підтвердити його обґрунтованість.

Водночас, як пояснив Є.Єнін, природа санкцій полягає в їх допоміжній ролі, і вони не можуть тривати у часі нескінченно.

"Загалом на сьогодні ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства у збереженні санкційного режиму фактично відпаде, і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, будуть вичерпані", – наголосив заступник генпрокурора.

Саме тому, за словами Є.Єніна, генпрокурор наполягає на необхідності завершення найбільш резонансних кримінальних проваджень до кінця цього року.

Як повідомлялося, 22 лютого видання "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Європейського суду (Люксембург) повідомило, що суд ухвалив рішення про незаконність останньої хвилі санкцій, введених раніше Радою ЄС у 2017 році відносно позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва.

Рішення було винесено за скаргою, поданою С.Клюєвим у 2015 році і стосувалося хвилі санкцій, яка діяла до березня 2016 року. У рішенні суду ЄС зазначив, що Рада ЄС, вводячи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретних осіб, а в цьому випадку є підстави для "сумнівів в адекватності доказів", яку українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до уваги аргументи С.Клюєва.

Водночас, як повідомила Deutsche Welle з посиланням на джерело в суді, суд скасував діючі санкції, а не санкції минулих років. При цьому рахунки С.Клюєва поки що не буде розморожено. Як повідомив DW представник Ради ЄС, європейські інституції вивчать всі наявні варіанти юридичних дій і "у відповідний момент ухвалять рішення щодо подальших дій".

Повний текст інтерв'ю буде оприлюднено на сайті агентства "Інтерфакс-Україна".