Верховна Рада не змогла вилучити низку скандальних положень із Кримінального процесуального кодексу України, які з'явилися в ньому з ухваленням скандальної поправки народного депутата Андрія Лозового (Радикальна партія) під час голосування за закон про внесення змін до низки кодексів у зв'язку з судовою реформою.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", народні депутати відмовилися підтримати відповідний законопроект (№7547) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінального судочинства за основу і в цілому на пленарному засіданні в четвер.

Вони також не віддали 226 мінімально необхідних голосів для прийняття його за основу. Таким чином, ініціативу відхилено.

Водночас народний депутат із фракції "Народний фронт", член комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко з трибуни Верховної Ради протягом приблизно 15 хвилин зачитував редакцію законопроекту, в якій комітет рекомендує його затвердити.

Він зазначив, що ці пропозиції та правки підготовлені робочою групою, погоджені з Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією. За його словами, ухвалення законопроекту в такій редакції дасть змогу уникнути колапсу системи досудового розслідування, який настане вже 16 березня поточного року.

У свою чергу генеральний прокурор України Юрій Луценко, який був під час розгляду цього законопроекту, також виступив із трибуни парламенту. Він висловився проти того, щоб шукали одного винного в недоліках, які існують нині в Кримінальному процесуальному кодексі.

"Я не вважаю за можливе повторювати прізвище депутата, правки якого так довго дебатують. Але проблема зовсім не в ньому. Проблема в тому, хто його консультував, у тому, хто під його підписом проштовхував свої інтереси, і проблема, врешті-решт, у тому, хто проголосував за ці зміни. Тому я хотів би, щоб припинили цькування Лозового, а весь парламент ухвалив мудре рішення", - заявив Ю.Луценко.

Автори законопроекту пропонували вилучити норми, які дають змогу оскаржити і скасувати повідомлення про підозру на етапі досудового розслідування. Зокрема, цей законопроект передбачав вилучення з КПК положень (ст. 303 і 307), згідно з якими в досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення про підозру в скоєнні кримінального злочину після закінчення одного місяця, повідомлення про підозру в скоєнні злочину після закінчення двох місяців, а слідчий суддя може скасувати повідомлення про підозру.

Крім того, законопроект передбачав відсутність необхідності здійснювати експертизу виключно за рішенням слідчого судді. Чинний КПК передбачає, що з клопотанням до слідчого судді щодо проведення експертизи треба звертатися, зокрема, у випадках, коли необхідно встановити причини смерті, встановити тяжкість і характер тілесних ушкоджень.

У законопроекті пропонували закріпити в КПК, що клопотання про забезпечення кримінального провадження, застосування запобіжного заходу, обшуки та інші процесуальні дії (ст. 132, 184 і 234) не треба буде подавати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виключно знаходиться орган досудового розслідування як юридична особа, як це передбачала "поправка Лозового".

Як повідомлялося, 3 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін до низки кодексів, запустивши таким чином судову реформу.

А.Лозовой запропонував поправку №109, згідно з якою пропонується змінити низку статей КПК. Цю поправку врахував профільний комітет під час підготовки законопроекту №6232 до другого читання і, відповідно, парламент ухвалив законопроект у цілому з урахуванням цієї правки.

У статті 219 КПК додано положення, які передбачають, що термін досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду із обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до нової редакції цієї статті термін досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особи про підозру становить 2 місяці у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, 3 місяці – щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців – щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крім того, стаття 219 передбачатиме, що досудове розслідування має бути завершене впродовж одного місяця з дня повідомлення особи про підозру в здійсненні кримінального проступку, впродовж 2 місяців з дня повідомлення про підозру в скоєнні злочину.

Крім цього, ч. 1 ст. 284 пропонується доповнити пунктами, згідно з якими кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особи про підозру завершився термін досудового розслідування, за винятком випадків, коли підозра стосується вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров'я людини.

Слідчий також зобов'язаний буде закрити кримінальне провадження, якщо термін досудового розслідування завершився, і нікому не повідомили про підозру.

Крім того, поправка передбачає зміну положення ст. 234 КПК щодо обшуку для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пошуку майна, набутого унаслідок його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до правки А.Лозового, у разі відмови судді у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий або прокурор не мають права повторно звертатися до судді з клопотанням про дозвіл на обшук того ж житла, якщо в клопотанні не зазначено нові обставини, які раніше не розглядав слідчий суддя.