Президент України Петро Порошенко підписав ухвалений парламентом 7 червня закон "Про дипломатичну службу".

Глава держави зробив це публічно в п'ятницю перед будівлею МЗС України в Києві.

"Ефективна дипломатична служба - це те, що на сьогодні потрібне нашій державі. Закон робить дипломатичну службу передовою, ефективною і, що головне, озброєною, захищеною та європейською, тому що базується на тих принципах, які закладені в угоді про асоціацію, базується на найкращому і передовому досвіді європейських країн, який ми імплементували до цього закону", - сказав П.Порошенко під час церемонії підписання цього закону біля будівлі Міністерства закордонних справ України за участю українських дипломатів.

Президент зазначив, що цінує українського дипломата-професіонала, а не дипломата-бюрократа. "Я завжди боровся з бюрократією в дипломатичній службі, і на посаді міністра, і на посаді президента", - сказав він.

Глава держави зазначив, що завжди вірив, що кожен український дипломат почувається воїном, що захищає вітчизну.

За словами П.Порошенка, сьогодні - унікальний час для дипломатичної служби. "Ви - віра усієї нашої нації в європейське та євроатлантичне майбутнє нашої держави", - наголосив президент.

Як повідомлялося, 7 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про дипломатичну службу з пропозиціями президента.

Раніше П.Порошенко наклав вето на цей закон, зокрема, через норму про обов'язкові консультації МЗС України в парламентському комітеті із закордонних справ перед призначенням послів України.

У новій редакції закону про дипслужбу народні депутати передбачили, що Міністерство закордонних справ зобов'язане буде проводити консультації в профільному комітеті Верховної Ради перед внесенням президенту України подання про призначення посла або голови місії при міжнародній організації.

На думку президента України, це положення необхідно виключити із закону, оскільки воно не відповідає Конституції України, не узгоджується із законом про комітети Верховної Ради і не враховує правові позиції Конституційного Суду України.

Крім того, президент був не згоден із наділенням Кабінету Міністрів повноваженнями з визначення статусу, завдань і функцій спеціальних місій, які визначені як тимчасові, представляють Україну і спрямовуються в іншу державу.

Закон, ветований президентом, ВР ухвалила 5 квітня 2018 року.

Як це передбачено чинним законодавством, послів, представників України і голів місій при міжнародних організаціях призначатиме і звільнятиме президент України за поданням міністра закордонних справ. Нововведенням стало те, що МЗС повинно буде проводити консультації в профільному комітеті Верховної Ради перед внесенням президенту України подання про призначення посла.

Порядок ротації дипломатів визначатиме МЗС, проте вона є обов'язковою умовою проходження дипслужби. Терміни довгострокових відряджень дипломатів становитимуть до чотирьох років у країнах із нормальним кліматом і стабільною безпекою і до трьох років у державах зі складними кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією. При цьому законопроект передбачає, що час між довгостроковими відрядженнями має становити два-чотири роки. Дипломати можуть відмовитися від ротації певну кількість разів і в прописаних законом випадках.

Документ передбачає, що дипломатичні посади в органах дипслужби поділяються на три категорії - "А", "Б" і "В" - залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень.

Закон набуде чинності через шість місяців після його опублікування, а нині чинний закон "Про дипломатичну службу" втратить силу.