Президент України Петро Порошенко в неділю, 8 липня, здійснить робочий візит до Польщі на запрошення української громади цієї країни, повідомляє в суботу прес-служба глави Української держави.

Згідно з повідомленням, програмою візиту передбачено відвідування села Сагринь Люблінського воєводства, де П.Порошенко відкриє Меморіал пам'яті українців, загиблих від рук польських "селянських батальйонів" і підрозділів Армії Крайової в 1944 році. Він візьме участь у богослужінні за загиблими українцями, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Крім того, П.Порошенко відвідає Волинську область для участі в заходах із вшанування пам'яті українців - жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

У свою чергу, на сайті президента Польщі Анджея Дуди зазначено, що він у неділю відвідає Україну. Зокрема, А.Дуда в Соборі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку (Волинська обл.) візьме участь у святій месі у пам'ять про поляків - жертв Волинської трагедії.

Раніше агентству "Інтерфакс-Україна" повідомили в дипломатичних колах про плани П.Порошенка 8 липня відвідати з робочою поїздкою село Сагринь (Sahryń, Польща). Того ж дня президент Польщі відвідає Волинську область.

В істориків багато запитань викликають події, що відбувалися 11-12 липня 1943 року - цей період називають кульмінацією трагедії, коли, за різними даними, підрозділами Української повстанської армії були атаковані від 60 до 100 польських населених пунктів. Окремі дослідників говорять про те, що жертвами протистояння стали від 30 тис. до 100 тис. поляків. Кількість загиблих з українського боку оцінюють, за різними даними, від 2 тис. до 24 тис. осіб.

Тема Волинського конфлікту 1943-1944 років знову стала приводом для гострих заяв як польської, так і української сторін напередодні 70-х роковин трагедії - в 2013 році. Так, Сенат Польщі наприкінці червня 2013 року прийняв заяву "У 70-ті роковини Волинського злочину", в якому ці події назвали "етнічною чисткою з ознаками геноциду", зазначається, що жертвами антипольської акції УПА були близько 100 тисяч поляків.

Цей крок польських законодавців викликав гостру критику з боку українських націоналістів, які апелювали до тисяч убитих військами Армії Крайової українцям.

У свою чергу МЗС України закликав українських і польських політиків не політизувати це питання і наголосили на важливості зосередити увагу на належній повазі до всіх жертв трагічних сторінок українсько-польської історії в роки Другої світової війни.

Крім того, напередодні 70-х роковин трагічних подій на Волині, президент України (1994-2005) Леонід Кучма і президент Польщі (1995-2005) Александр Кваснєвський звернулися до співгромадян двох країн з проханням зробити все, щоб пам'ять жертв минулих конфліктів не стала приводом для погіршення відносин між двома народами.

Л.Кучма та А.Кваснєвський укотре висловили переконання, що взаємне прощення - це шлях до повного примирення поколінь українців і поляків.

14 липня 2013 року президент Польщі Броніслав Коморовський прибув до Луцька, де разом з представниками української влади узяв участь у пам'ятних заходах з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії.

У 2018 року тема Волинської трагедії знову актуальна після ухвалення у Польщі закону про Інститут національної пам'яті, що дозволяє порушити кримінальну справу за заперечення "злочинів українських націоналістів в 1925-1950 роках" (зокрема тих злочинів українських формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом). Злочином в документі називається також "Волинська різанина" (термін, використовуваний в Польщі для оцінки події на Волині), за заперечення "Волинської різанини" також вводиться покарання.

Президент Польщі А.Дуда оскаржив низку норм закону в Конституційному трибуналі. Як повідомляв польський телеканал TVN24, на думку президента Польщі, оцінки Конституційного суду вимагає "відсилання законодавчого органу до невизначеного поняття "українських націоналістів", з огляду на те, що наслідком введеної поправки є можливість кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують вчинення цих злочинів і, як наслідок , понесення ними кримінальної відповідальності ".

Село Сагринь у Люблінському воєводстві відомо акцією Армії Крайової та Батальйонів Хлопських 10 березня 1944 року проти жителів сіл з українським населенням, пов'язаних з ОУН (б) і УПА. За даними українських дослідників, під час різанини в Сагрині поляки вбили і закатували від 800 до 1240 жителів, зокрема понад 100 дітей. На сагриньском кладовищі споруджено пам'ятник, на якому викарбувані прізвища 660 українців, яких вдалося встановити.