Україна, Норвегія, Чорногорія та Албанія приєдналися до санкцій стосовно російських компаній, що брали участь у будівництві Керченського моста до анексованого Криму, введених Радою ЄС 30 липня цього року, повідомляється на сайті Ради ЄС у п'ятницю.

"30 липня 2018 року Рада ухвалила рішення (CFSP) 2018/1085. У рішенні додано додаткових осіб до списку осіб, організацій та органів, що підлягають обмежувальним заходам... Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, а також країна ЕАВТ, що є членом Європейського економічного простору, а також Україна приєднуються до цієї декларації", - йдеться в декларації високого представника від імені ЄС про погодження позицій низки країн щодо обмежувальних заходів у відповідь на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

"Вони (ці країни - ІФ) забезпечуватимуть, щоб їхня національна політика відповідала ухваленому рішенню Ради. Європейський Союз бере до відома це зобов'язання і вітає його", - йдеться в документі від 31 серпня, оприлюдненому на сайті Ради ЄС.

Крім того, ці ж чотири країни приєдналися до рішення Ради ЄС від 5 липня знову продовжити на півроку введені в 2014 році санкції стосовно окремих секторів російської економіки.

"5 липня 2018 року Рада ухвалила рішення (CFSP) 2018/964. Рішення Ради подовжує обмежувальні заходи ще на шість місяців – до 31 січня 2019 року. Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, а також країна ЕАВТ, що є членом Європейського економічного простору, а також Україна приєднуються до цієї декларації", - йдеться в декларації високого представника від імені ЄС про погодження позицій низки країн щодо обмежувальних заходів через дії Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні.

"Вони забезпечуватимуть, щоб їхня національна політика відповідала ухваленому рішенню Ради. Європейський Союз бере до відома це зобов'язання і вітає його", - йдеться в документі, також датованому 31 серпня.

Як повідомлялося, 5 липня рада Євросоюзу продовжила до 31 січня 2019 року економічні санкції, метою яких є окремі сектори російської економіки. "Ці заходи спрямовані проти фінансового, енергетичного та оборонного секторів, а також проти сфери продукції подвійного призначення. Спочатку їх було введено 31 липня 2014 року терміном на один рік у відповідь на дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні, а потім було посилено у вересні 2014 року", - йдеться в заяві.

Економічні санкції включають обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п’яти російських фінустанов, трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній, заборону на торгівлю зброєю, заборону на експорт до РФ товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії, обмеження доступу РФ до стратегічних технологій нафтовидобутку.

19 березня 2015 року Європейська Рада пов'язала термін дії санкцій із повним виконанням Мінських угод.

30 липня 2018 року Рада ЄС також ввела санкції стосовно російських компаній, що брали участь у будівництві Керченського моста. Зокрема, з 31 липня під європейськими санкціями перебувають компанії ПАТ "Мостотрест" і ТОВ "Будгазмонтаж", раніше включені до американського санкційного списку, АТ "Інститут Гіпробудміст - Санкт-Петербург", АТ "Суднобудівний завод "Залив", ТОВ "Будгазмонтаж - Міст", вологодське АТ "ВАД".

Будівництво моста і його офіційне відкриття в травні цього року були "ключовими символічними кроками в консолідації Росією контролю над незаконно анексованим Кримом та Севастополем і подальшій ізоляції півострова від України", йдеться в мотивувальній частині рішення про введення санкцій.