Визнання Конституційним Судом України статті 368-2 КК "незаконне збагачення" неконституційною, не створює ризиків для подальшої дії безвізового режиму для українців з Європейським Союзом, заявляє глава українського МЗС Павло Клімкін у четвер у Києві.

У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" з приводу того, чи є якісь негативні посили від представників ЄС у частині можливого скасування "безвізу" для України через згадане рішення КС, П.Клімкін сказав: "Ні, їх немає. Я вважаю, що це (наявність статті КК про незаконне збагачення - ІФ) принципове питання для нас. Це насправді санкція для нас у контексті боротьби з корупцією".

"Тобто, ніхто не каратиме Україну. Це саме ми маємо, а не наші друзі мають застосовувати будь-які покарання до нас, щоб ми йшли шляхом боротьби з корупцією", - наголосив П.Клімкін.

Як повідомлялося, КС за конституційним поданням 59 народних депутатів України визнав неконституційною ст. 368-2 КК України про незаконне збагачення, оскільки її положення не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.

Зміни в ст. 368-2 КК про незаконне збагачення з'явилися в 2015 році. Відповідний законопроект №1660-д український парламент ухвалив у цілому в лютому 2015 року. Він став одним із законопроектів у пакеті антикорупційних ініціатив і був умовою для лібералізації візового режиму з ЄС, а також продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

28 лютого в Верховній Раді зареєстровано законопроект президента України Петра Порошенка про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо відповідальності за незаконне збагачення (№10110).

Він покладає на органи досудового розслідування зобов'язання доводити правомірність отримання представником влади у власність активів і покарання за незаконне збагачення, коли немає ознак зловживання службовим становищем і хабарництва.

В "Центрі протидії корупції" вже заявили, що цей законопроект П.Порошенка містить формулювання, яке унеможливлює залучення чиновників до відповідальності за придбання майна за необґрунтовані доходи.

"Для притягнення чиновників до відповідальності за необґрунтований стан слідству потрібно буде доводити, що такий чиновник не отримував хабарі або не зловживав владою чи службовим становищем. Простіше кажучи, прокурор буде зобов'язаний подати окремі докази, що підтверджують невинуватість чиновника в двох злочинах (зловживання та хабарі), а вже потім можна говорити про незаконне збагачення", - пояснюють в антикорупційній громадській організації.