Внесений президентом України Володимиром Зеленським законопроект № 10340 про процедуру імпічменту президента покликаний деталізувати і уточнити положення статей Конституції України, які визначають правові основи даної особливої процедури усунення президента з поста.

Так, у пояснювальній записці вказується, що 15 січня 2009 року парламентом був прийнятий закон "Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України".

На даний закон посилаються окремі статті глави 30 регламенту Верховної Ради, яка визначає порядок дострокового припинення повноважень президента в разі імпічменту. Проте 10 вересня 2009 року цей закон втратив чинність на підставі рішення Конституційного суду України.

Крім того, зазначається, що регламент Верховної Ради містить низку прогалин, які об'єктивно унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції про імпічмент президента.

"Зокрема, не визначено правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, не врегульовані окремі питання їх обрання, а також обрання глави, секретаря та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії тощо", - йдеться в пояснювальній записці.

Згідно ст. 111 Конституції України, президент може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Процедура ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію (СТСК), до складу якої входять спеціальний прокурор, спеціальні слідчі і народні депутати з урахуванням принципу пропорційного представництва фракцій і груп.

При цьому для захисту прав, свобод і законних інтересів глави держави в процедурі імпічменту передбачені захисники президента України.

Кандидатуру спецпрокурора вносять ініціатори розгляду питання про імпічмент президента, спеціальних слідчих вносять депутатські фракції / групи. Ними можуть бути громадяни України, які мають вищу юридичну освіту і не менше 10 років стажу роботи на посаді прокурора або слідчого. Ними можуть бути і народні депутати в разі відповідності критеріям. При цьому у всіх кандидатів не повинно бути реального або потенційного конфлікту інтересів у зв'язку з проведенням цього розслідування. Ці кандидатури розглядаються профільним комітетом Ради.

Рада приймає постанову про створення СТСК простою більшістю голосів. Депутати мають право заявити відвід кандидатам в члени комісії у разі обґрунтованих сумнівів про реальний або можливий конфлікт інтересів.

СТСК на своєму засіданні обирає голову, його заступника і секретаря, які не можуть бути членами однієї депутатської фракції або групи. Для кворуму на її засіданнях і прийняття рішень має бути більше половини членів комісії.

Комісія перевіряє повноту і обґрунтованість висунутих президенту України обвинувачень, проводить розслідування. Вона готує висновки і пропозиції для розгляду на засіданні Ради. На її засіданнях можуть бути присутніми глава і судді Конституційного суду.

Згідно із законопроектом Зеленського, спецпрокурор здійснює нагляд за дотриманням законів при проведенні СТСК розслідування за підозрами на адресу президента, він наділений усіма повноваженнями прокурора відповідно до КПК України, як і спеціальні слідчі - усіма повноваженнями органу досудового слідства.

СТСК при наявності відповідних підстав готує висновок про обвинувачення президента України, який підписують спецпрокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар комісії. Разом з висновками і пропозиціями члени комісії - народні депутати вносять на розгляд Верховної Ради проект відповідної постанови.

При наявності підстав Верховна Рада не менш ніж 2/3 від її конституційного складу приймає рішення про обвинувачення президента.

Потім парламент звертається до Конституційного суду для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент і Верховного суду для отримання висновку про те, що діяння, в яких обвинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Рішення про імпічмент президента України приймається Верховною Радою не менше ніж 3/4 її конституційного складу.

У разі неприйняття Верховною Радою постанови про відсторонення президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на засіданні оголошує про припинення процедури імпічменту і дає доручення опублікувати цю інформацію в "Голосі України", оголошує про припинення повноважень СТСК і від імені парламенту вибачається перед президентом.