Рішення КС щодо НКРЕКП створило привід чітко визначити межі повноважень президента, ВР, Кабміну та інших органів влади - Стефанчук

Представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук вважає, що рішення Конституційного Суду про неконституційність положень закону про правовий статус Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і призначення її членів дає привід чітко визначити межі повноважень і розмежувати функції органів влади в країні.

"Це рішення - перший прецедент, ми всі його маємо дуже добре проаналізувати. Безперечно, були великі сумніви про ці повноваження президента. Конституційний Суд видав рішення, що він (президент - ІФ) не може цього робити (призначати і звільняти членів НКРЕКП - ІФ). Ми маємо всі прийняти це рішення, і думати тепер, як жити далі. Справді, є ціла низка органів, за якими ми маємо сьогодні функціонально визначити – чи компетенція це президента?" - сказав він в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Стефанчук зазначив, що ст. 106 Конституції чітко покладає на президента певні функції, і необхідно привести все законодавство у відповідність із Конституцією.

"Але аналогічно ми маємо привести у відповідність із Конституцією і всі інші законодавчі акти, зокрема про компетенцію Верховної Ради, Кабінету Міністрів, РНБО, Верховного Суду, Конституційного Суду, як ці гілки влади мають між собою взаємодіяти", - наголосив він.

Як повідомлялося, КС визнав неконституційними низку положень закону "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (НКРЕКП) і постановив, що вони втратять чинність із 31 грудня 2019 року.

КС зазначив, що НКРЕКП було створено указом президента в серпні 2014 року, а оскарженим законом від 22 вересня 2016 року наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу. Закон також передбачав, що членів комісії призначає президент за результатами конкурсу, до комісії якого входять по два представники президента і парламенту й один - Кабміну.

У рішенні КС констатував, що створення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності та повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабміну і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією.

Суд зазначив, що орган державної влади, який здійснював би держрегулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, може бути створений Кабміном як центральний орган виконавчої влади із законодавчим визначенням ВР його організації та діяльності.

КС наголосив, що неодноразово вказував, що парламент і президент можуть брати участь лише у формуванні тих органів, які передбачені Конституцією. Суд додав, що повноваження ВР і глави держави визначаються виключно Конституцією, і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом, на відміну від повноважень Кабміну, які можуть визначатися законами. Тому суд визнав такими, що суперечать Основному закону, повноваження парламенту і президента призначати членів конкурсної комісії або самої НКРЕКП.

Повний текст інтерв'ю буде розміщено в новинній стрічці та у відкритому доступі на сайті агентства "Інтерфакс-Україна".