Україна поінформувала Радбез ООН про те, що закон про українську мову не входить до компетенції РБ

Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Володимир Єльченко надіслав листа голові Ради безпеки ООН (у липні - Перу) про те, що закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не загрожує міжнародній безпеці і не належить до компетенції Радбезу.

"ЗМІ запитують про лист Єльченка на адресу голови Радбезу ООН в контексті засідання 16 липня. Поясню. Як частина дипломатичного алгоритму 3 липня Україна офіційно поінформувала голову Ради безпеки ООН (Перу) про те, що український закон про мову не загрожує міжнародному миру і безпеці та не має жодного стосунку до компетенції РБ. Наша позиція є чіткою - закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" є виключно внутрішнім питанням України", - повідомив речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у п'ятницю.

За його словами, в листі українська сторона звертає увагу на суттєве загострення російсько-українського конфлікту, яке "насправді має хвилювати Раду безпеки".

"Незважаючи на щире бажання України досягти прогресу в політико-дипломатичному врегулюванні, Росія продовжує ігнорувати узяті на себе зобов'язання. Це і звільнення українських моряків та кораблів на вимогу Міжнародного трибуналу, і недотримання режиму припинення вогню, і обстріли медичного персоналу в порушення міжнародного гуманітарного права. Вважаємо, що на це насамперед має відреагувати Радбез ООН", - наголосив Ніколенко.

Як повідомлялося, Росія скликає засідання Ради безпеки ООН з українського мовного закону. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко повідомив, що засідання попередньо заплановане на 16 липня.

Російська сторона 20 травня вже намагалася скликати засідання РБ ООН щодо мовного закону. Проте тоді більшість членів Радбезу не підтримала пропозиції Росії. Так, п'ять членів Ради безпеки ООН висловилися на підтримку такого засідання, ще шість - проти, і чотири країни утрималися.

"Цього разу формальним приводом стало набуття законом чинності", - пояснив Ніколенко.

Як повідомлялося, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект про мову. Поправки до документа парламентарі розглядали на пленарних засіданнях майже два місяці - з 28 лютого.

15 травня Петро Порошенко, який обіймав тоді пост президента України, підписав мовний закон, відзначивши його виняткову збалансованість.