Київ розраховує на тверду позицію ЄС у питанні поширення оновленого Третього енергопакета на "Північний потік-2"
Міністерству закордонних справ України відомо про рішення влади Данії дозволити будівництво газопроводу "Північний потік-2", у ньому розраховують на тверду позицію Євросоюзу в питанні повного поширення оновлених правил Третього енергетичного пакета на цей проект, заявляє речник МЗС Катерина Зеленко.
"МЗС відомо про надання органами влади Данії дозволу на проведення робіт із будівництва "Північного потоку-2". Позиція міністерства залишається незмінною - проект становить реальні загрози безпеці регіону Балтійського моря, а також виклики енергетичній безпеці України та інших держав Східної Європи", - сказала Зеленко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" в середу.
За її словами, в українському зовнішньополітичному відомстві переконані, що сам факт того, що розгляд цього питання викликав стільки дискусій у данському суспільстві, є підтвердженням цих небезпек.
Також Зеленко зазначила, що введення "Північного потоку-2" в експлуатацію дасть змогу ще більше посилити домінуючі позиції ВАТ "Газпром" (РФ) на європейському енергетичному ринку. Це заслуговує на особливу увагу в світлі відмови російської сторони під час тристоронніх консультацій 28 вересня ц. р. від предметного обговорення параметрів майбутнього контракту з транспортування російського газу газопроводами України з 1 січня 2020 року.
"У цьому контексті українська сторона розраховує на тверду позицію ЄС у питанні повного поширення оновлених правил Третього енергетичного пакета на проект "Північний потік-2", - наголосила речник МЗС України.
30 жовтня Данське енергетичне агентство (ДЕА) видало дозвіл на будівництво газопроводу "Північний потік-2" у виключній економічній зоні країни. Магістраль пройде на південний схід від острова Борнгольм.
Регулятор обирав між двома маршрутами - протяжністю 147 км і 164 км. У результаті Данське енергетичне агентство (ДЕА) обрало найкоротший маршрут, оскільки він забезпечує найменший ризик і вплив на екологію.
Процес отримання заявки в данській юрисдикції тривав понад два роки - з квітня 2017 року. Наразі в останніх чотирьох юрисдикціях не лише отримані дозволи, а і практично побудовано трасу магістралі. На сьогодні вже укладено понад 2100 км двох ниток газопроводу.
Трубоукладення завершено у водах РФ, Фінляндії та Швеції, а також здебільшого - у водах Німеччини. Роботи на обох берегових ділянках наближаються до завершення, пише, у свою чергу, проектна компанія Nord Stream 2 AG.
За оцінкою глави "Газпрому" Олексія Міллера, на будівництво магістралі в данських водах концерну знадобиться 5 тижнів.
