Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на відкритому засіданні провів презентацію концепції та ключових положень, які можуть лягти в основу нового законопроекту про медіа.

Уже зазначена концепція, за словами її авторів Олександра Ткаченка та Микити Потураєва, покликана оновити чинне застаріле законодавство, що регулює роботу традиційних ЗМІ, броадкаст-сервісів, медіаплатформ і провайдерів, встановити формат їх роботи відповідно до норм законодавства Європейського Союзу, а також відповісти на ті виклики, з якими стикнулася українська держава після початку російської воєнної агресії.

Ця ініціатива не є законопроектом, а покликана тільки показати напрям роботи та сферу дії майбутнього законодавчого акту "Про медіа".

Концепція законопроекту передбачає зміни до законів України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (1993), "Про інформаційні агентства" (1995), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (1997), "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (1997), "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (2005), "Про телебачення і радіомовлення" (2006).

Пропонується також чітке визначення суб'єктів дії майбутнього закону, які розділив на групу "медіа" і "не медіа".

До першої категорії належать телеканали та радіо, медіаплатформи, громадські теле-, радіокомпанії місцевого та загальнонаціонального рівня, а також друковані та онлайн-медіа. До другої - провайдери, соціальні мережі та постачальники електронних комунікаційних послуг із використанням радіочастотного ресурсу.

Окремим критерієм для медіа автори ініціативи хочуть зробити юрисдикцію, до переліку положень якої увійде місцезнаходження та/чи редакційний контроль, сервіс має бути доступний на території і/або спрямований на аудиторію України, сервіс може оплачуватися резидентами країни, у випадку з телеканалами мати радіочастотний ресурс і/або власну супутникову передавальну станцію, а також домен .UA і домени другого рівня в .UA для онлайн-медіа.

У своїй доповіді голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко запропонував також обговорити можливість створення обмежень на володіння медіа-активами для запобігання монополіям. Такий ліміт пропонують встановити на рівні не більше ніж 35% для аудіовізуальних медіа та 5% для друкованих медіа.

Крім вітчизняних, як кажуть у комітеті, є пропозиція обговорити вплив майбутнього закону "Про медіа" на міжнародні та іноземні ЗМІ та мультимедійні платформи. Їх планують зобов'язати випускати щонайменше 30% контенту українською мовою, а також транслювати продукт вітчизняного виробництва.

Заступник голови комітету, нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв зосередив увагу присутніх на тому, що концепція законопроекту передбачає протидію впливу Російської Федерації на вітчизняний інформаційний простір. Зокрема, громадянам, юридичним особам і компаніям, де громадяни або юридичні особи з РФ є акціонерами або бенефіціарами, буде заборонено бути власниками або співвласниками медіа в Україні. Крім росіян, цього не зможуть зробити чиновники або засновані ними юрособи, державні органи та компанії з непрозорою структурою власності. Винятком для другого випадку стане НСТУ і телеканал "Рада".

Ініціатива для законопроекту "Про медіа" також передбачає жорсткішу звітність для ЗМІ та пропонує зобов'язати самих власників видань страхувати журналістів від можливих ризиків їхньої діяльності.

Окремо також на розгляд комітету виносилася ідея Ткаченка про впровадження системи "фінансовий fair play". Вона передбачає санкції проти неприбуткових медіа, що, як вважає Ткаченко, допоможе вивести ЗМІ з-під контролю політиків і великого бізнесу.

Зміни також можуть стосуватися Нацради з телебачення і радіомовлення. Її повноваження розширять і спробують зробити максимально незалежними від політичної кон'юнктури.

Самі журналісти, як зазначають автори ініціативи, отримають більшу захищеність, безкоштовну правову допомогу та можливість отримання держохорони в разі загрози їхньому життю. Також пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу та передбачити кримінальну відповідальність за втручання в роботу журналіста або його підкуп з метою поширення недостовірної інформації.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроект про вимоги та стандарти новин до 31 грудня 2019 року.

Відповідний указ №837/2019 оприлюднила прес-служба президента. Згідно з текстом документа, Кабмін зобов'язаний розробити та внести на розгляд Верховної Ради низку законопроектів, що регулюють діяльність медіа в країні.

"Розробка і внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання поширенню недостовірної, перекрученої інформації, її спростування", - йдеться в тексті указу.

Також від Кабміну очікується розробка законопроектів, згідно з якими фізичним і юридичним особам країни-агресора буде заборонено володіти або фінансувати медіа в Україні.

Крім того, Кабмін має передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію.