Обмеження, закладені в законі про ринок землі, зводять нанівець економічний ефект від його ухвалення

Ухвалення Верховною Радою закону про відкриття ринку землі в Україні є загалом позитивним кроком, однак безліч передбачених ним обмежень не сприятимуть суттєвому економічному зростанню в найближчій перспективі, вважають представники українського агробізнесу.

"Якщо тверезо подивитися на варіант земельного ринку, то можна констатувати наступне. Плюси. Закон все-таки ухвалили, у такий спосіб переступивши межу, яку не могли переступити майже 30 років. Політики об'єдналися, щоб врятувати Україну від дефолту, отримавши необхідні кошти від МВФ. Нарешті, політики показали, що можна і потрібно проводити непрості реформи навіть у складні часи. Розпочнеться поступова легалізація нелегальних коштів, переважно шляхом купівлі землі", - написав генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.

Водночас, на його думку, реформа прописана у такий спосіб, що де-юре вона набуває чинності в середині 2021 року, а де-факто - з січня 2024 року.

"До 2024 року транзакцій на ринку землі як таких не буде та й відповідно бізнес не впевнений, чи не перенесуть вступ цієї реформи ще раз. Це траплялося в Україні дуже багато разів під виглядом "не готові", "не на часі" тощо. Вступ для юридичних осіб можуть перенести з 1 січня 2024 року на 1 січня 2030 року. Тому це очевидний мінус", - вважає гендиректор ІМК.

Ліссітса також зауважив, що інвестиції за таких умов в Україну не зайдуть, а питання відродження системи зрошення в Україні перенесеться щонайменше до 2025 року.

"Реформа абсолютно нічого не дасть економіці й абсолютно нічого не дасть підприємствам, крім головного болю. Головний біль виражатиметься у тому, що з’явиться когорта дрібних лендлордів у більшості вихідці із місцевого чиновництва, які мають нелегальні збереження і які вкладатимуть їх у землю", - зазначив бізнесмен.

Крім того, пояснив Ліссітса, виключення земель державної та комунальної власності з обігу призведе до "повного їх дерибану за наступні п'ять років і не дасть додаткових надходжень".

Генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков на своїй сторінці Facebook зазначив, що закон передбачає величезну кількість обмежень, тому не призведе до суттєвого економічного зростання в найближчій перспективі, однак дає можливість через три-п'ять років почати наздоганяти Східну Європу із прибутку на 1 га та з інвестицій у сільське господарство.

"Однак навіть такий закон набагато краще, ніж те, що діється наразі (скупка емфітевзису, купівля через бійців АТО тощо). Великий мінус цього закону в тому, що державну землю не приватизують. А саме - на держземлі наразі заробляють всі хто завгодно, але не держава та її громадяни", - зазначив Скорняков.

Засновник і CEO МХП Юрій Косюк вважає, що ринок землі в Україні має бути вільним.

"Ніхто не має обмежувати людей у їхньому праві розпоряджатися своїм майном. Нарешті це рішення ухвалено", - наводить його слова прес-служба агрохолдингу.

При цьому Косюк зазначив, що МХП не планує скуповувати землю.

На думку генерального директора групи компаній "Агротрейд" Всеволода Кожемяка не можна сказати, що ринок землі тепер відкритий повністю, залишається відкритим питання, наприклад, чому не можна продавати державну землю.

"Відверто кажучи, до кінця не розумію, як нові умови вплинуть на мою компанію і на весь агробізнес. Але я чітко усвідомлюю, що надалі так тривати не могло і нам потрібно буде перебудовуватися для життя в нових реаліях... Для компаній і людей, які працюють в агро, це реальний виклик. Ніхто не знає напевно, що буде надалі. Україна зробила хоч і маленький, але крок вперед, а ми прийняли цей виклик", - написав він на своїй сторінці у Facebook.