Інтерфакс-Україна
12:14 28.04.2020

Профільний комітет пропонує ВР заслухати звіт Нацтелерадіо за 2019 рік і визнати її діяльність незадовільною

3 хв читати
Профільний комітет пропонує ВР заслухати звіт Нацтелерадіо за 2019 рік і визнати її діяльність незадовільною

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує Верховній Раді заслухати звіт Нацради з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік і визнати її діяльність у минулому році незадовільною.

Як повідомляється на сайті парламенту, голова профільного комітету Олександр Ткаченко зареєстрував у ВР відповідний проект постанови №3394 у понеділок.

Як зазначається у висновку комітету, Нацрада з питань телебачення і радіо у звітному періоді працювала над зміцненням інформаційної сили України, забезпеченням прав громадян, які проживають на території проведення Операції об'єднаних сил і в прикордонних із Російською Федерацією районах, над доступом до програм українських мовників, над розширенням мереж FM, контролювала дотримання мовниками вимог виборчого законодавства.

Водночас комітет звертає увагу, що минулого року мали місце факти самоусунення Нацради від виконання наглядових повноважень і контрольних функцій. Зокрема, Нацрада після відключення аналогового мовлення не реагувала належним чином на офіційні звернення органів місцевого самоврядування, масові скарги пересічних громадян на відсутність цифрового сигналу ефірного телебачення. Регулятор не призначив передбачену в таких випадках перевірку діяльності провайдера та оператора національної мережі цифрового ефірного наземного телевізійного мовлення ТОВ "Зеонбуд" щодо виконання ліцензійних умов із забезпечення 95% жителів України гарантованого державою доступу до безоплатного перегляду 32 телеканалів.

Як зазначається у висновку профільного комітету, Нацрада здебільшого реагує на певні проблеми, але так і не змогла стати центром ініціювання та вироблення системних, стратегічних для галузі й для безпеки держави рішень.

"Як наслідок, маємо парадоксальну ситуацію. З одного боку, вітчизняний індустріальний ринок є перенасиченим суб’єктами інформаційної діяльності: в Україні наразі працюють 425 телевізійних, 233 радіокомпанії, ще 52 компанії здійснюють теле- і радіомовлення. Кількість провайдерів програмної послуги, що надають доступ до супутникового, кабельного, багатоканального ефірного цифрового мовлення сягнула 668. А з іншого боку, третина населення України з числа малозабезпечених громадян не має доступу до гарантованого державою безплатного прийому українських ефірних телеканалів у цифровому стандарті. Ще більше людей після вимкнення середньохвильового мовлення не мають можливості чути програми Суспільного радіо. Середньохвильові передавачі по всій Україні у липні 2019 року були вимкнені рішенням правління ПАТ "НСТУ" за погодженням з Національною радою. Це було зроблено всупереч директивам Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, де технологія радіомовлення на середніх хвилях визначена як базова, така, що забезпечує 60% покриття території України і є основним каналом комунікації для оповіщення населення у разі техногенних подій, природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій", - ідеться у висновку комітету.

Комітет зазначає, що внаслідок бездіяльності державних органів, відповідальних за інформаційну сферу, зокрема і Нацради з телебачення і радіомовлення, на Донбасі, в прикордонних районах і навіть у центрі України створено величезні інформаційні порожнечі, так звані білі плями, не покриті сигналом українських мовників, які безперешкодно обживає російська пропаганда.

Комітет зазначає, що у звіті Нацради також відсутні відомості про освоєння в 2019 році значних бюджетних інвестицій (понад 100 млн грн) на створення сучасного потужного моніторингового центру Національної ради, запуск якого анонсувався в березні минулого року. Комітет під час обговорення звіту з'ясував, що Нацрада, отримавши з держбюджету ці кошти, уклала сумнівні контракти з ТОВ "Новітнє обладнання" на постачання техніки, наладку та програмне забезпечення моніторингового центру. Однак за цими контрактами було отримане обладнання та програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України.

Як повідомляється у висновку комітету, наразі історію з освоєнням 100 млн грн бюджетних коштів розслідує Національна поліція - розпочато два кримінальних провадження за статтями "шахрайство" і "зловживання службовими повноваженнями".

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Кияни найкраще оцінюють діяльність "Євросолідарності" і "Голосу" в Раді – КМІС

Гарантії безпеки не працюють, коли на українські міста знову летять дрони і ракети, потрібне зміцнення армії – Порошенко

Запровадження 1 січня 2026р нової електронної акцизної марки призведе до втрати держбюджетом 140 млрд грн - думка

Україна готується до 5го саміту Кримської платформи на рівні лідерів, президент вже надіслав запрошення - Жовква

Гарантії безпеки мають бути в договорі, який потребує ратифікації — голова делегації Ради у ПА НАТО

В "Євросолідарності" назвали перемогою рішення частково скасувати заборону на виїзд за кордон жінкам-депутаткам місцевих рад

Через вилучення центральною владою 8 млрд на премії чиновникам "УЗ" в Києві підвищиться ціна на проїзд - нардеп Гончаренко

Литва пропонує розпочати переговори про вступ України до ЄС без участі Угорщини

В Польщі ініціюють зміни до Конституції щодо громадянства після висловлювань журналіста українського походження

Порошенко назвав припинення роботи "Дружби" довгоочікуваним, Мережко відкидає звинувачення Угорщини

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА