У Офісі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України допускають, що законопроект про локалізацію в разі його ухвалення в поточній редакції не застосовуватимуть до країн Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС).

"У поточній редакції законопроект №3739 суперечить міжнародним зобов'язанням України. Тому маємо припущення, що відповідний законопроект (навіть у разі його ухвалення) не застосовуватимуть до країн СОТ і ЄС, оскільки міжнародні зобов'язання передбачають інші умови роботи у сфері держзакупівель", - ідеться у відповіді прес-служби віце-прем'єр-міністра з євроінтеграції на запит агентства "Інтерфакс-Україна".

Зазначається, що застосування обмежувальних або інших заходів, які змінюють умови або зобов'язання, взяті на себе Україною, без дотримання передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС процедур, створюють очевидні передумови для ослаблення діалогу з Євросоюзом щодо застосування переваг у рамках реалізації Угоди про асоціацію в інших сферах і продовження надання Україні додаткових торговельних преференцій із боку ЄС

В Офісі євроінтеграції також сподіваються, що ініціатива у тому форматі, в якому вона міститься в законопроекті №3739, не зробить негативного впливу на саміт Україна-ЄС, який відбудеться за участю президента України, зокрема щодо подальшого руху України до інтеграції у внутрішній ринок ЄС, укладення Угоди про спільний авіаційний простір, подальший рух у напрямі "промислового" й "енергетичного" безвізів.

"Пошук найкращих форматів підтримки українського виробника через застосування нецінових критеріїв у державних закупівлях, таких як місцева складова виробництва на території України, має бути предметом консультацій між Україною і ЄС, а також іншими торговельними партнерами. Такий діалог слід проводити якомога ширшим колом, із залученням народних депутатів, міжнародних партнерів, експертів і насамперед бізнесу, включаючи експортерів", - наголошують в Урядовому офісі.

Крім того, у відповіді на запит зазначається, що одним з важливих чинників, який слід враховувати під час створення преференційних режимів для національного виробника - це можливості доступу українських виробників на зовнішні ринки, які відкриваються завдяки участі України в низці міжнародних угод.

Серед іншого, у відповіді на запит зазначено, що перед голосуванням у парламенті відповідний законопроект не надходив на експертизу до Урядового офісу з євроінтеграції.

Як повідомлялося, 21 липня Верховна Рада ухвалила за основу законопроект про локалізацію, спрямований на розвиток машинобудування, він передбачає преференції під час державних закупівель із вимогою локалізації 25-40% із 2021 року із подальшим підвищенням ще на 15 п.п. з 2024 року.

Законопроект №3739 було зареєстровано у парламенті 24 червня 2020 року. Його співавторами виступили переважно нардепи фракції "Слуга народу", зокрема, крім Кисилевського, Дмитро Наталуха, Роксолана Підласа, а також голови депутатських фракцій і груп, парламентських комітетів, члени комітету економічного розвитку та інші депутати – загалом 37 осіб.

Водночас голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас скерував на адресу прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і спікера ВР Дмитра Разумкова лист, в якому висловив занепокоєння ініціативами уряду і парламенту про преференції українському машинобудуванню під час держзакупівель, які суперечать взятим Україною зобов'язанням у рамках СОТ. Крім того, ЄС вважає, що законопроект порушує принципи недискримінації, а з урахуванням пропонованого рівня локалізації до 60% фактично позбавляє іноземну продукцію можливості участі в держзакупівлі.

Пізніше Денис Шмигаль заявив, що законопроект про локалізацію в чинній редакції не відповідає деяким параметрам Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також запевнив міжнародних партнерів у тому, що українське законодавство, зокрема, проголосований у першому читанні законопроект про локалізацію, відповідатиме Угоді про асоціацію Україна-ЄС.