Україні наразі недоцільно відмовлятися від інституту наглядових рад (НР) у державних компаніях, але необхідно упорядкувати низку питань, пов'язаних з їхньою діяльністю і оплатою праці членів цих наглядових рад, вважає радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

"Чи можна відмовитися наразі від НР, ввівши пряме управління Кабміну й повністю їх "українізувати"? Так, можна. Але чи буде це доцільно зараз? Ні, не буде. Кабмін далеко, а наглядова рада поруч. Кабмін переобтяжений поточними справами, а НР може жити "долею компанії". Можливості розширення обов'язків Кабміну обмежені, а НР, та ще й за такі гроші, можна "змусити" показувати "чудеса ефективності", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

Устенко зазначив, що реформа корпоративного управління має ліквідувати точки напруження в держкомпаніях, і зусилля мають бути зосереджені на цьому, а не на питанні про те, скільки платити членам НР, що є, на його думку, примітивізацією дискусії та другорядним питанням.

"Запит на соціальну справедливість на тлі поточної економічної кризи абсолютно логічно вихоплює саме те, що лежить на поверхні. Тут чітко є дві екстремально протилежні позиції: або встановити компенсацію членів НР на рівні середньої в економіці, або виплачувати компенсацію на тому рівні, який є в найбільш розвинених країнах для суперкваліфікованого персоналу. Для того, щоб компенсувати "незручності", які виникають під час перебування на цих посадах", - зазначив він.

При цьому радник президента вважає очевидним, що якщо зарплата, яка пропонується членові НР держкомпанії, буде менша за ту альтернативу, яку він може для себе знайти на ринку, то він просто не прийме пропозицію, тому як мінімум вона має відповідати ринку, й "чесати всіх під одну гребінку" неправильно.

"Тому не варто дивуватися і диференціації в зарплатах членів НР. Але варто серйозно здивуватися тому, що її рівень іноді виявляється абсолютно однаковим у кількох членів НР одного й того самого підприємства, а відмінність визначається наявністю іншого громадянства. Бажання отримувати більше - цілком закономірне бажання для будь-якого "продавця своєї праці", навіть якщо він член НР української державної компанії, але чітко прописані рамки та критерії при наймі на роботу не дадуть зробити тих значних перекосів, які існують в оплатах праці сьогоднішніх наглядових рад", - наголосив він.

Устенко вважає, що відбір до НР держкомпаній має бути транспарентним і формалізованим з точки зору чітких критеріїв відбору, й на чолі цих критеріїв не може бути наявність іноземного паспорта. "Тим паче, якщо йдеться про можливий конфлікт інтересів, коли інтереси своєї власної країни можуть виявитися, за певного збігу обставин, набагато важливішими, ніж інтереси країни тимчасового перебування. Досвід і освіта - важливі, але це вже давно не ті параметри, які є лише в експатів", - додав він.

Радник глави держави також переконаний, що держкомпанії, які перебувають у руках українських платників податків, зобов'язані забезпечувати абсолютну відкритість своїх фінансових потоків і рішень, що приймаються, для своїх законних акціонерів - громадян України, а відкритість, правда і проактивна комунікаційна політика знімуть безліч запитань і підозр.