Конституційний суд України (КС) визнав неконституційними окремі положення постанови Кабінету Міністрів про встановлення карантинних обмежень в Україні.

"Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням Верховного Суду й визнав неконституційними окремі положення постанови Кабінету Міністрів про встановлення карантину", – сказало агентству "Інтерфакс-Україна" джерело в суді..

Пізніше цього самого дня на сайті КС було оприлюднено відповідне рішення, згідно з яким суд постановив визнати такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення:

- частин першої, третьої статті 29 закону "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX зі змінами;

- абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" закону "Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX.

"Положення закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX зі змінами, закону України "Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX, визнано неконституційними, втрачають чинність від дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення", - йдеться в рішенні суду.

Також КС постановив закрити конституційне провадження у справі про перевірку конституційності положень підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року №392, пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, затвердженого цією постановою, на підставі п.5 ст.62 закону "Про Конституційний суд України" - втрата чинності акта (його окремих положень), за яким порушено питання відповідності Конституції України.

Рішення Конституційного суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.

Раніше у п'ятницю, коментуючи це рішення суду, представник президента України в КС Федір Веніславський назвав його очікуваним. " Щодо карантину КС визнав неконституційним тільки закон про внесення змін до закону України про держбюджет на 2020 рік, а в частині постанови Кабінету Міністрів України, згідно з якою і було впроваджено карантин, закрив провадження, оскільки до постанови неодноразово вносилися зміни, а КС може розглядати акт у межах конституційного подання і діючий - тобто лише первинний текст, який уже не діє", - сказав він у коментарі агентству.

На думку Веніславського, КС, по суті, ухвалив обґрунтоване рішення, оскільки Верховна Рада не могла законом про держбюджет змінювати розмір зарплати, передусім суддів..

Як повідомлялося, 4 червня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою. Верховний Суд просив перевірити на відповідність Конституції України підпункти 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзац шостий пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року №392.

У поданні стверджувалося, що оспорювані положення нормативно-правових актів на період дії карантину встановлюють непропорційні обмеження права на свободу пересування, права на мирні зібрання, права на підприємницьку діяльність, права на доступ до медичної допомоги. Верховний суд також угледів непропорційне обмеження рівня матеріального забезпечення бюджетних установ, прокурорів і суддів, що порушує принцип верховенства права і гарантії незалежності суддів і невиконання судових рішень.

Ідеться про заборону на період карантину масових заходів, роботи закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів, регулярних та нерегулярних перевезень, проведення планової госпіталізації медичними закладами.