Судове рішення про визнання неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) створило правову колізію, що перешкоджає роботі українських антикорупційних органів. Окрім того, це рішення може суттєво ускладнити відносини Києва з міжнародними фінансовими організаціями.

ВАЖКО ВИКОНАТИ, АЛЕ ТРЕБА

КС 28 серпня оприлюднив рішення про неконституційність указу попереднього президента України Петра Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ. Рішення КС є обов'язковим, остаточним і не може бути оскаржене.

"З юридичної точки зору... Артем Ситник більше не може виконувати повноважень голови НАБУ, оскільки указ про його призначення втратив чинність. Але як припинити трудові відносини з ним - дуже складне запитання. Хто має зробити в його трудовій книжці запис про звільнення? На якій підставі? У законі про Національне антикорупційне бюро є вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень директора, і таких підстав, як рішення Конституційного Суду (КС), там немає. З іншого боку, є рішення Конституційного Суду, яке необхідно виконати", - сказав представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський в інтерв'ю телеканалу "Суспільне". Парламенту України доведеться оперативно вносити зміни до закону про НАБУ, в іншому разі "будь-який інший призначений керівник також вважатиметься незаконно призначеним", заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в ефірі телеканалу "Україна 24".

Арахамія зазначив, що після рішення КС Ситник, найімовірніше, буде змушений піти у відставку, але "критично це жодним чином сильно не відобразиться на діяльності НАБУ".

"У будь-якому разі є виконувач обов'язків Гізо Углава (перший заступник директора НАБУ - ІФ), до якого - висока довіра з боку міжнародних партнерів", - сказав він.

У НАБУ спершу, в ніч на суботу, назвали рішення КС політично мотивованим і відзначили відсутність юридичних підстав для негайного звільнення Ситника.

"Ухвалене в рекордно короткий термін, невдовзі після оприлюднення так званих плівок ОАСК (Окружного адміністративного суду Києва - ІФ), на яких задокументовано розмови щодо "керованого правосуддя в Україні", у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним Судом України… це рішення є черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності Національного бюро", - зазначалося в повідомленні НАБУ у Facebook.

У бюро додали, що на черзі розгляд суддями КС подання народних депутатів про нібито неконституційність створення Національного бюро. У НАБУ наголосили, що ініціаторами цих звернень, а також законопроектів, які за останні п'ять років тією чи іншою мірою мали на меті послабити здатність НАБУ розслідувати топ-корупцію, виступали фігуранти розслідувань НАБУ.

Уже в понеділок бюро заявило, що акт визнання неконституційним указу президента про призначення на посаду не припиняє повноважень директора НАБУ, а значить "поки Верховна Рада не ухвалить відповідних змін до законодавства, Артем Ситник має за законом виконувати свої повноваження на посаді директора НАБУ". "Тож наразі інституція працює в штатному режимі", - наголосило бюро.

Водночас, зазначили в НАБУ, наявність рішення Конституційного Суду ставить під загрозу можливість призначення нового директора бюро, тому потрібно врегулювати питання в законодавчому полі з обов'язковим збереженням гарантій незалежності інституції, ключовим елементом якої є особлива процедура призначення та зняття директора з посади.

"Немає правових підстав і для того, щоб визначати тимчасово виконувача повноважень директора, адже сам директор Національного бюро не перебуває ні на лікарняному, ні у відпустці й не відсутній на робочому місці з інших законних підстав", - ідеться в повідомленні НАБУ.

НАЧАЛЬНИК НОВИЙ, ПРІОРИТЕТИ СТАРІ

В Офісі президента України, коментуючи ситуацію, що склалася, зазначили, що у НАБУ буде новий керівник, обраний на цю посаду на конкурсі.

"У зв'язку з цим рішенням Конституційного Суду та з колізією щодо можливої втрати повноважень директором бюро ми чекаємо від виконувача його обов'язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період до обрання на чесному та прозорому конкурсі нового керівника", - йдеться в заяві ОП.

При цьому в заяві не зазначено, хто виконуватиме обов'язки директора НАБУ. Офіс президента наголошує, що КС дав оцінку саме кадровим призначенням, а не якості роботи самого держоргану, а факт неконституційності призначення директора НАБУ не скасовує дії та здатності самого бюро.

"Для нас є вкрай важливим лише один пріоритет – жорстка та непримиренна боротьба з корупцією на всіх рівнях з обов'язковим результатом", - зазначає Офіс президента.

ЗОВНІШНІ ПОЗИКИ ПІД ПИТАННЯМ

Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що рішення КС ускладнить залучення Україною зовнішнього фінансування.

"Ми очікуємо, що найближчими днями буде більше ясності щодо статусу Ситника, хоча прес-реліз Зеленського залишає мало шансів на те, що президент все ще розглядає Ситника як директора НАБУ. Якщо це так, то шанси України отримати якесь зовнішнє фінансування на заході буде поставлено під сумнів, а це означає, що ризик суверенного дефолту України зросте", - наведено слова Паращія у повідомленні Concorde Capital у понеділок.

Згідно з ним, можливе звільнення Ситника може поставити під сумнів незалежність НАБУ, принаймні в очах західних партнерів України. Досить імовірно, що звільнення Ситника зіпсує відносини України з Міжнародним валютним фондом, який раніше агресивно реагував на будь-які спроби підірвати позиції Ситника на посаді голови НАБУ.

Після звільнення в серпні головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького Ситник став єдиним вищим українським чиновником, що зберіг свою посаду з часів президентства Порошенка. Призначений під наглядом міжнародних фінорганізацій Ситник діяв незалежно і від Порошенка, і від Зеленського, стверджує Concorde Capital.

Посольство США в понеділок відзначило важливість збереження незалежності антикорупційних органів. "Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч з народом України у його боротьбі проти корупції. Ключовим елементом цієї боротьби є захист незалежності антикорупційних інституцій, що відповідає напрямку реформ і євроатлантичній інтеграції", - повідомило посольство у Twitter.

ДОВІДКА

Україна після зміни влади у 2014 році активізувала боротьбу з корупцією під тиском громадськості й різних міжнародних організацій. Із цією метою в наступні роки в системі правоохоронних органів було створено декілька нових органів. Найголовніші з них - НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне агентство запобігання корупції. Пізніше, у 2018 році, було ухвалено закон, що регламентує створення Вищого антикорупційного суду. Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів, якщо сума хабара перевищує 500 мінімальних зарплат.