Арахамія проти ТСК щодо "вагнерівської спецоперації"
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія виступив проти створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів можливої причетності вищих посадових осіб України до екстрадиції "вагнерівців" із Білорусі до Росії.
"Я категорично проти створення будь-якої ТСК щодо роботи спецслужб. Це не обговорюється взагалі в широкому контексті, для цього потрібно мати доступ до державної таємниці й отримати відповідний допуск до матеріалів", - сказав Арахамія на брифінгу журналістам біля стін Верховної Ради у вівторок.
За його словами, це питання, якщо воно має місце, потрібно обговорювати в підкомітеті з розвідки комітету з національної безпеки Верховної Ради, отримавши на доступ до секретної інформації спецслужб відповідний допуск.
"У нас є нормальний майданчик, я це запропонував всій опозиції, тому що вони всі там репрезентативно присутні в моєму підкомітеті з питань розвідки. Є майданчик у закритому форматі, де всі, хто отримав доступ і допуск, можуть ознайомитися з матеріалами справи, всіма документами, з якими вони хочуть ознайомитися, а потім можуть в якомусь стислому форматі, не розголошуючи держтаємниці, повідомити про це суспільству. Мені здається, що це правильна форма, навіть наші міжнародні партнери нам радять, якщо є справді великий резонанс, проводити це тільки в такому вигляді", - заявив він.
Арахамія наголосив на тому, що в інших цивілізованих країнах операції спецслужб не розглядали б публічно в парламенті. Підхід своїх колег, які наполягають на створенні ТСК, він вважає неправильним: "Мені здається дуже неправильним із державної точки зору ставити на карту такі речі, щоб отримати якісь політичні дивіденди".
Як повідомлялося, 29 липня біля Мінська затримали 33 членів ПВК "Вагнера". 12 серпня Офіс генерального прокурора (Україна) звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видачу 28 осіб із російської Приватної військової компанії "Вагнера". "Усім 28 особам, серед яких 9 громадян України, було повідомлено про підозру в участі в терористичній організації (ч. 1 ст. 258-3 КК України). Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваним застережні заходи у вигляді тримання під вартою", - повідомила прес-служба Офісу генпрокурора.
Українська сторона заявила, що ці особи "брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
Проте 14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців".
18 серпня низка українських ЗМІ повідомили що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію із затримання членів ПВК "Вагнера". За версією ЗМІ, вони мали вилетіти з Мінська до Стамбула, але в польоті один із пасажирів мав імітувати погіршення здоров'я, через що літак мав здійснити вимушену посадку в Києві, де "вагнерівців" мали затримати.
ЗМІ стверджували, що про операцію було повідомлено президенту Володимиру Зеленському та главі Офісу президента Андрію Єрмаку, після чого внаслідок просочення інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
Інформацію спростували офіційні органи. Так, начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що поїздка бойовиків ПВК "Вагнера", під час якої їх затримали в Білорусі, є спецоперацією російських спецслужб. Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розцінив інформацію про нібито причетність українських спецслужб до появи і затримання російських бойовиків у Білорусі як сплановану дезінформацію. У Службі безпеки України також спростували свою причетність до історії з появою і затриманням "вагнерівців" у Білорусі.
4 вересня фракція "Європейська солідарність" зажадала створити тимчасову слідчу комісію (ТСК) із розслідування фактів причетності вищих посадових осіб України до екстрадиції "вагнерівців" із Білорусі до Росії.
