Вплинути на практику ухвалення чинним складом Конституційного Суду України рішень, які становлять загрозу національній безпеці країни, не можна тими юридичними механізмами, які є в чинному законодавстві, тому потрібно вдаватися до політико-правових рішень, зазначає представник президента України в КС, народний депутат Федір Веніславський.

У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у четвер він розповів, що справді в історії України не було таких прецедентів, коли президент вносить законопроект про припинення повноважень всіх чинних суддів КС, як і не було прецедентів, коли КС ухвалював рішення з "чітким системним порушенням" Конституції, закону про Конституційний Суд і регламенту КС, закону про запобігання корупції.

"А юридичних механізмів зупинки такого свавілля з боку КС чинне законодавство не містить. Тому, звісно, потрібно застосовувати політико-правові заходи, щоб зупинити реальні загрози національній безпеці, породжені цим рішенням КС і діями суддів КС. Звісно, таких прецедентів немає, але коли фактично можна говорити, що КС здійснив антиконституційний переворот своїм рішенням, то необхідно діяти вже політико-правовими засобами, спільними діями президента та парламенту", - наголосив Веніславський.

Представник президента в КС також вважає, що загрози національній безпеці, які виникли після рішення суду, значно перевищують за своєю цінністю ті негативні наслідки, які може мати ухвалення Верховною Радою запропонованого президентом Володимиром Зеленським закону.

"Крім того, Верховна Рада є представником українського народу, і якщо більшість Верховної Ради підтримає цей законопроект, це означатиме, що парламент реалізував волю українського народу, переважна більшість якого розділяє ті цінності, які КС у вівторок фактично "скасував", визнавши неконституційними окремі положення закону про запобігання корупції", - зазначив він.

Веніславський також зазначив, що самі судді КС ніколи самі не припинять свої повноваження, оскільки "весь суд, за невеликим винятком, фактично діяв в умовах конфлікту інтересів".

Як повідомлялося, КС оприлюднив рішення від 27 жовтня, яким визнав неконституційними повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю і перевірки декларацій, відкритого цілодобового доступу до реєстру декларацій, проведення моніторингу способу життя, а також низку положень закону України "Про запобігання корупції". Голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що агентство через рішення КС увечері 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій.

У зв'язку з цим президент України Володимир Зеленський увечері 29 жовтня ініціював термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). За підсумками засідання РНБО було в терміновому порядку було зібрано засідання Кабінету Міністрів України в Офісі президента. Кабінет Міністрів України на своєму позачерговому засіданні на виконання рішення РНБО ухвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їх спецперевірки. 30 листопада НАЗК відновило роботу Єдиного державного реєстру електронних декларацій.

29 жовтня Зеленський вніс до парламенту законопроект "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства", згідно з яким припиняються повноваження складу КС, котрий ухвалив рішення 27 жовтня. Президент пропонує визнати це рішення КС "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями КС в умовах реального конфлікту інтересів". У законопроекті глава держави також запропонував повернути редакцію закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КС від 27 жовтня.