Експерти оцінили політику України щодо інтеграції в ЄС у 2020 році на "три з плюсом", свідчать результати дослідження, проведеного Радою зовнішньої політики "Українська призма" та Регіональним представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.

"2020 рік із точки зору політичного діалогу Україна-ЄС запам'ятається своєю неоднозначністю. З одного боку, підтримка євроінтеграційного вектора України серед чиновників залишається постійною. З іншого - в практичній площині відбулося помітне гальмування впровадження норм і стандартів ЄС на тлі раніше обіцяних темпів", - ідеться в аналітичному дослідженні "Українська призма: зовнішня політика 2020".

Зазначено, що особливе занепокоєння виникло через конституційну кризу, яка розгорнулася відразу після проведення місцевих виборів, і затягування реформи правоохоронних органів, зокрема СБУ.

"Важливим результатом 2020 року для України є факт проведення 22-го саміту Україна-ЄС, під час якого вдалося уникнути значної критики, хоча одночасно відсутні й проривні результати", - наголошується в дослідженні.

Як зазначають експерти, виконання Угоди про асоціацію оцінюється на рівні 42%.

Євроатлантичну інтеграцію України експерти оцінили на "п'ять із мінусом".

"Головним успіхом 2020 року стало приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО і здійснення першої закупівлі через систему закупівель НАТО. Водночас політичний інтерес та інституційна співпраця мали свої недоліки, які відобразилися і в неоднозначних заявах міністра оборони й представників окремих партій, і в затримці з підписанням Річної національної програми-2020 та призначенням голови місії України при НАТО з боку президента", - зазначають експерти.

Наголошується, що попри пандемію, Україна продовжила активну участь у спільних навчаннях, також не зменшився темп діалогу (онлайн і оффлайн) на рівні міністерств закордонних справ та оборони, Генерального штабу та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Експерти звернули увагу на те, що продовжилася реалізація програми НАТО-Україна з перепідготовки військовослужбовців (у 2020 році - 280 осіб) та програми НАТО "Удосконалення військової освіти". Крім того, значну увагу з боку Міністерства оборони було спрямовано на реформу ЗСУ, відповідність стандартам НАТО і досягнення взаємосумісності.

"Незважаючи на заплановане ще в програмі уряду на 2018 рік приєднання України до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки, в 2020 році процес так і не був завершений. У квітні Україна була визнана членами Північноатлантичної ради як потенційний операційний партнер тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак, але указ президента не був підписаний, і національний персонал не відправлений. Невирішеним залишилося і питання блокування Комісії Україна-НАТО Угорщиною", - пояснюють експерти.

Загалом експерти оцінили зовнішню політику України в 2020 році на "чотири з мінусом".

"Попри пандемічні обмеження і значну турбулентність 2020 року, Україні вдалося утримати позитивний темп у реалізації зовнішньополітичних цілей, адаптуватися до нових умов ведення зовнішньої політики і навіть підвищити загальну оцінку її реалізації", - вважають опитані експерти.

Найвищі оцінки у 2020 році отримали зовнішньополітичні зусилля України щодо Великої Британії, Польщі, Туреччини, євроатлантичної інтеграції. Найнижчі загальні оцінки у Європейського енергетичного співтовариства, Ізраїлю, Російської Федерації, Угорщини, регіонів Західних Балкан і Латинської Америки, Центральної Азії, питань зміни клімату, нерозповсюдження ядерної зброї і міжнародної безпеки.

Українські експерти оцінювали зовнішню політику України з 1 січня до 31 грудня 2020 року. Було проаналізовано 51 напрям відповідно до п'ятьох індикаторів (політичний інтерес, інституційна співпраця, стратегічне бачення, діяльність і результати).