МЗС: Лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема й у питанні членства

Лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема й у питанні набуття Україною членства в Альянсі, заявив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

"У Міністерстві закордонних справ України звернули увагу на поширені МЗС Російської Федерації російські проекти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. У зв'язку з положеннями цих проектів, які стосуються нашої держави, наголошуємо, що лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема й у питанні набуття Україною членства в Альянсі", - сказав Ніколенко агентству "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю.

Він наголосив, що таку саму позицію поділяє і сам Північноатлантичний альянс, що підтверджується, зокрема, у його заяві від 16 грудня 2021 року.

"Це ж стосується і виняткового суверенного права України самостійно визначати розвиток відносин з іноземними державами на двосторонньому рівні, зокрема у сфері військового співробітництва. Наголошуємо на загальновизнаному факті - головною проблемою безпеки євроатлантичного простору нині є озброєна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях", - зазначив Ніколенко.

Спікер МЗС зазначив, що саме згортання ескалації та припинення розв'язаного Росією міжнародного збройного конфлікту є найкращою гарантією безпеки на континенті.

"У зв'язку з цим закликаємо Росію як перші конструктивні кроки для досягнення цієї мети, невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських домовленостей та домовленостей лідерів Нормандського формату, зокрема спільних узгоджених висновків саміту Нормандської четвірки 2019 року, які стосуються, перш за все, неухильного дотримання режиму припинення вогню, подальшого розведення сил і засобів, продовження процесу розмінування, виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту, відкриття та забезпечення належного функціонування нових пунктів пропуску на лінії розмежування, проведення наступних етапів процесу взаємного звільнення осіб та обміну відповідними списками", - сказав Ніколенко.