Нейтралітет або бажання почекати і подивитися, як все розвиватиметься щодо подій навколо України грають на руку Росії, ведуть до подальшої ескалації, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Ви маєте інструментарій у ваших руках, пакет санкцій був підготовлений, у вас є зброя, якою ви можете поділитися з Україною, щоб посилити нашу оборону, у вас є фінансові ресурси, щоб допомогти нам підтримати економіку, тому що однією з цілей Росії є закрити нас зсередини і дестабілізувати нашу економіку, фінансову систему. Активна дипломатія не повинна зупинятися. Все, що можливо, має бути зроблено. Це момент, коли нейтралітет або неможливість діяти або бажання почекати і подивитися як все розвивається, грають на руку Росії, ведуть до подальшої ескалації", - сказав Кулеба на 5-му Українському ланчі в Мюнхені в суботу.

Він додав, що якщо президент РФ Володимир Путін бачить найменший сумнів або відсутність єдності, неможливість Заходу діяти рішуче - це буде мотивувати його діяти далі.

"Ми все ще сфокусовані на мобілізації дипломатії і будь-якої можливості, яку дає нам дипломатія, щоб уникнути подальшої ескалації. Але, звісно, врешті-решт, це все залежить від доброї волі Росії. І це Росія повинна продемонструвати цю добру волю", - зазначив Кулеба.

5-й Український ланч у Мюнхені на тему "Безпека Європи вирішується в Україні" організований Фондом Віктора Пінчука та Ялтинською Європейською Стратегією (YES) з нагоди Мюнхенської конференції з безпеки. У дискусії, яку модерувала головний редактор журналу The Economist Занні Мінтон Беддос, взяли участь історик і постійний автор The Atlantic Енн Епплбаум, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, колишній міністр оборони США генерал Джеймс Меттіс і колишній директор Центрального розвідувального управління США генерал Девід Петреус. Мета Українського ланчу в Мюнхені - просування України в порядку денному глобальної безпеки і відзначення важливості України для безпеки Європи і міжнародного порядку. Дискусія зосередилася на питаннях загрози безпеці України, на тому, що це означає для Європи, і які шляхи просування існують у цьому питанні.