Група народних депутатів пропонує Верховній Раді ліквідувати Раду суддів України та посади голів судів.

Відповідний законопроєкт №8342 зареєстровано в парламенті 10 січня.

Як зазначено в пояснювальній записці, завдяки ухваленню цієї законодавчої ініціативи в парламенті мають намір спростити систему органів суддівського врядування та усунути дублювання функцій різних органів шляхом передачі повноважень Ради суддів України до Вищої ради правосуддя (ВРП) як конституційного органу суддівського врядування, більшість членів якого становлять судді, обрані суддями.

Водночас метою законопроєкту є скасування адміністративних посад голови суду та його заступника з передачею їхніх повноважень зборам суддів та керівнику апарату суду.

Згідно із законопроєктом, іншим органам судової влади, зокрема, Вищій раді правосуддя пропонується передати такі повноваження Ради суддів, як забезпечення незалежності судів і суддів, здійснення правового та соціального захисту суддів та їхніх сімей, контроль за організацією діяльності судів, затвердження зразків посвідчень судді та судді у відставці, а також здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Державної судової адміністрації чи його заступників.

Крім того, до ВРП пропонується передати повноваження щодо скликання та організації проведення з'їзду суддів України.

Повноваження Ради суддів України щодо призначення осіб до складу Етичної ради, яка бере участь в оцінюванні кандидатів на посаду члена ВРП, нардепи пропонують передати пленуму Верховного Суду, а повноваження щодо призначення осіб до складу Дорадчої групи експертів, які беруть участь в оцінюванні кандидатів у судді Конституційного Суду, – Вищій раді правосуддя.

Що стосується посад голови суду та його заступника, то ініціатори законопроєкту вважають за доцільне скасувати їх, а повноваження голови суду (крім голови Верховного Суду) передати зборам суддів, керівнику апарату суду, судді-спікеру або судді, уповноваженому зборами суддів.

Зокрема, повноваження щодо здійснення представництва суду у відносинах з іншими органами влади пропонується передати судді-спікеру, повноваження щодо контролю за ефективністю роботи апарату, погодження призначення керівника та заступника керівника апарату, погодження структури і штатної чисельності апарату – зборам суддів, а повноваження видавати акти про призначення, переведення, звільнення, припинення повноважень судді, повідомляти про вакантні посади в суді, організації ведення судової статистики та інформаційно-аналітичного забезпечення суддів – керівнику апарату суду.

Крім того, згідно з проєктом закону деякі повноваження зможуть здійснюватися суддею, уповноваженим зборами суддів відповідного суду.

Що стосується повноважень голови суду з передачі справи до іншого суду в разі неможливості її розгляду судом, то їх пропонується закріпити за головуючим у справі суддею.

Документ передбачає внесення змін до законів "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя", "Про Конституційний Суд України", а також процесуальних кодексів.

Співавторами законодавчої ініціативи є керівник парламентського комітету з питань антикорупційної діяльності Анастасія Радіна ("Слуга народу"), керівник фракції "Голос" Олександра Устінова, а також нардепи Ярослав Юрчишин (фракція "Голос") та Роман Грищук ("Слуга народу").

Ця група народних депутатів внесла у вівторок до ВР законопроєкт №8343 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, пов'язаних з ліквідацією посад голів судів та їхніх заступників, а також ліквідацією Ради суддів України. Він системно пов'язаний із проєктом закону №8342.

У цьому документі парламентарі пропонують уточнити склад об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, що здійснює у випадках, передбачених КПК, кримінальне провадження в касаційному порядку, суб'єктів погодження (консультацій) Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, порядок розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями у разі введення воєнного стану за відсутності технічної можливості доступу до цієї системи та деякі особливості судового контролю, запроваджені на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).