Понад половина українців станом на травень 2024 року зберігає довіру до президента України Володимира Зеленського, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

"Після президентських і парламентських виборів 2019 року 80% українців довіряли В. Зеленському. Проте до лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37% (і напередодні вторгнення вже було більше тих, хто йому не довіряє). Після вторгнення рівень довіри зріс до 90%. До кінця грудня 2023 року рівень довіри знизився до 77%, а до лютого 2024 року – до 64%. Станом на травень 2024 року 59% довіряють В. Зеленському, 36% – не довіряють", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому в п'ятницю.

Водночас діяльність президентської партії "Слуга народу" більшість респондентів оцінює негативно.

"Скоріше або дуже добре оцінюють діяльність партії "Слуга народу" – 7%. Третина респондентів (31%) оцінюють діяльність ні добре, ні погано. Водночас 55% респондентів скоріше або дуже погано оцінюють діяльність партії "Слуга народу", - зазначається у звіті.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що на поточний момент Зеленський зберігає легітимність в очах українського суспільства, більшість українців продовжує йому довіряти, а 70-80% виступають проти проведення наразі виборів.

"Утім, тенденція до зниження довіри продовжується і, як можна бачити з результатів, основні причини для критики від пересічних українців – не завжди вдала кадрова політика і рішення та питання справедливості (зокрема у формі боротьби з корупцією та справедливого тягаря війни для всіх). Наразі можна спостерігати, що українці більше зосереджуються на критиці "команди", а не самого президента (зокрема, як можна бачити, якщо сам президент має досить високу довіру, то його партія – ні). Проте тренд зниження довіри вказує, що вже відбувається "перенесення негативу" і на самого президента", - зазначив Грушецький.

Він припустив, що це переважно питання комунікації, і тоді важливо переглянути підходи до спілкування та донесення інформації. Водночас, вочевидь, не все, особливо в нинішній психологічно складній і наелектризованій атмосфері, можна побудувати і тим паче вирішити "кращою комунікацією".

"У горнилі жорстокої війни формується нове покоління лідерів. Багато людей на відповідальних посадах мали можливість продемонстрували свої найкращі якості у стресових умовах. Тому очевидним є запит від пересічних українців, щоб усе більше компетентних, порядних людей обіймали найважливіші державні посади", - наголосив Грушецький.

Опитування проводили з 16 до 22 травня 2024 року. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1 002 респонденти, які проживають у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом України. До вибірки не включали жителів територій, що тимчасово не контролюються владою України (водночас із 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, що наразі є окупованою), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, проте загалом вважається, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.