У зв'язку з радикальними змінами в міграційній ситуації, викликаними широкомасштабним вторгненням РФ, виникла потреба оновити Стратегію державної міграційної політики, щоб вона відповідала новим викликам. Нову стратегію необхідно узгодити з іншими важливими напрямами державної політики, такими як економічна, регіональна політика, політики зайнятості, соціального захисту, освіти та зовнішньої політики. Це підхід, що охоплює різні сфери, підкреслюючи комплексність у формуванні нової міграційної стратегії.

Основними завданнями нової стратегії мають стати: сприяння поверненню українців, які виїхали за кордон; залучення іноземних робітників для підтримки економічного розвитку; створення умов для інтеграції переселенців у нові громади. Пріоритетом повинно бути збереження та розвиток людського потенціалу України. Тільки після повного використання внутрішніх ресурсів слід залучати іноземну робочу силу. Також у стратегії повинні бути передбачені заходи для боротьби з нелегальною міграцією, уникнення незадекларованої праці та захист українських працівників від конкуренції з іноземцями на ринку праці. До цих висновків прийшли учасники круглого столу під назвою "Формування нової Стратегії державної міграційної політики України, як детермінанта сталого розвитку держави в умовах війни та повоєнного відродження", який пройшов в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України.

"Зазвичай ми розуміємо міграційну політику, як повернення тих, хто виїхав, і бажано щоб ніхто додатково з країни не поїхав, щоб не було повоєнної хвилі міграції чоловіків, які поїдуть до своїх родин за кордон. Чесно кажучи, це доволі спрощений погляд. Направду ми маємо подумати над тим, як зробити, щоб в Україну хотіли їхати. Кого ми будемо брати, як ми будемо квотувати, яку модель залучення мігрантів ми оберемо - це ми подивимось по ситуації і це вже інше питання. Але, ми маємо спочатку створити такі умови, щоб люди хотіли до нас їхати. І це відбудеться, якщо ми передбачимо створення кращих умов для самореалізації всіх в нашій країні. Тому, коли ми пишемо міграційну стратегію, на цьому варто зробити акцент. Не на економічних умовах, а на умовах самореалізації: кар’єрної, творчої, якої завгодно", - заявила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

"Стратегія державної міграційної політики України на період до 2025 року була затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 482-р і відіграла важливу роль в удосконаленні міграційної політики країни, вирішенні конкретних питань управління міграційними процесами. Проте через широкомасштабне вторгнення РФ міграційна ситуація в Україні зазнала кардинальних змін. Внаслідок цього значно зросли вимоги до виконання функцій держави у сфері регулювання міграційних процесів, посилилася потреба узгодження міграційної політики із економічною та регіональною політиками, політикою зайнятості, соціального захисту, освіти та врахування завдань міграційної політики у зовнішньополітичній діяльності, співпраці з міжнародними партнерами. За таких умов очевидною є необхідність внести адекватні сучасній ситуації зміни до чинної нині Стратегії міграційної політики України.

У зв’язку з цим Державній міграційній службі України, дотичним до реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року міністерствам та відомствам доцільно:

- створити робочу групу з представників Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби, Держприкордонслужби, Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти та науки, Національного банку України (за згодою), Академії наук України (за згодою), Національного інституту стратегічних досліджень (за згодою) для підготовки проєкту нової редакції Стратегії державної міграційної політики України;

- залучити експертів, представників неурядових організацій та бізнесу до доопрацювання проєкту;

- провести консультації щодо змісту документу з фахівцями Міжнародної організації з міграції, Міжнародної організації праці, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців;

- врахувати при підготовці проєкту напрацювання Національної ради з відновлення країни від наслідків війни, створеної Указом Президента України від 21.04.22 р. №266/2022, передусім – робочої групи з питань повернення громадян, які тимчасово переміщені, зокрема за кордон, та їх інтеграції в суспільно-економічне життя держави;

- забезпечити змістовне наповнення Стратегії у відповідності до основних завдань міграційної політики в сучасних умовах, які полягають у: створенні умов для повернення громадян України, які вимушено виїхали за кордон, на Батьківщину; захисті прав та інтересів, посиленні зв’язків із економічними мігрантами, створенні умов для ефективного використання зароблених ними за кордоном коштів, набутих знань та досвіду для відновлення країни; створенні механізмів залучення додаткової робочої сили з-за кордону, здатної сприяти інноваційному розвиткові економіки", - розповіла Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

"Формування міграційної стратегії слід розглядати в контексті завдань економічного розвитку. Нагальним завданням для України стає розробка нової економічної моделі, що виводить на перший план питання зростання продуктивності праці як основи підвищення ефективності національної економіки та рівня добробуту в державі. Відповідно міграційна стратегія має підпорядковане значення по відношенню до завдань економічного розвитку, і повинна бути вбудованою в загальнодержавну стратегію економічного розвитку, вирішуючи питання трудоресурсного забезпечення", - сказала Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету  Маріупольського державного університету (м. Київ), Доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук України.

"На мій погляд потрібна не лише нова Стратегія, а і повністю нові підходи до навчання, до освітніх процесів від звичайної школи до вищого учбового закладу. Молодь, що є рушійною силою повоєнного розвитку і відродження нашої держави, не залежно де вона знаходиться, повинна мати стимул, щоб бути тут, вдома. Один із важливих стимулів - мати можливість отримувати в Україні знання та можливості не гірші ніж у світових вузах. Ми поступово до цього рухаємось, хотілось би швидше. Тому головна мета Стратегії - швидкий розвиток освіти, відповідно до викликів часу", - зазначив Олег Дунда, народний депутат України.

"Головна мета Стратегії – забезпечення економіки країни трудовими ресурсами відповідної кваліфікації через систему економічних, фінансових, соціальних заходів заохочення українців до повернення, а також формування чіткого та дієвого алгоритму залучення іноземної робочої сили для покриття трудоресурсного дефіциту на ринку праці. При цьому Стратегія державної міграційної політики має бути невід’ємною частиною загальнонаціональної Стратегії повоєнного відновлення та забезпечувати досягнення цілей економічного розвитку", - розповіла Валерія Подунай, доцент кафедри економіки праці Маріупольського державного університету.

"Головним напрямком формування нової Стратегії має бути людино центричний орієнтир розвитку – лише після максимального насичення ринку праці України власними людськими ресурсами має залучатись іноземна робоча сила. Тобто пріоритетом є збереження та розвиток власного людського потенціалу країни з можливістю залучення кваліфікованих фахівців за трудодефіцитними напрямками. Це вимагає комплексного підходу щодо прогнозування розвитку економіки та ринку праці зокрема, з виокремленням цілей розвитку держави в соціально-трудовій сфері", - сказала Світлана Ланська, в.о. завідувача кафедри економіки праці Маріупольського державного університету.

"Необхідність перегляду чинної Стратегії державної міграційної політики України обумовлена її неповною відповідністю реаліям сьогодення (зокрема, ситуації воєнного стану) та завершення її дії у наступному році. Метою удосконаленої Стратегії має бути досягнення параметрів стабільного демографічного розвитку та забезпечення економіки робочою силою за рахунок міграцій, включаючи максимальне використання міграційних можливостей і мінімізацію негативних наслідків міграцій. Крім того, розроблення документу повинно спиратися на впровадження європейських стандартів, що є особливо важливим в контексті отримання Україною статусу кандидата в члени Євросоюзу і підготовкою до подальшого вступу в ЄС)", - додав Олексій Позняк,  завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук.

"Наукова спільнота має забезпечувати обґрунтованість - ґрунтування на адекватних та надійних даних, оцінках і прогнозах - всіх заходів стратегії, використання результатів моніторингу та оцінки для своєчасного усунення виявлених недоліків,  коригування заходів стратегії та планів її реалізації", - сказав Володимир Саріогло, д.е.н., професор, завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур, Інститут демографії та  проблем якості життя НАНУ.

"Перегляд чинної Стратегії є необхідним, оскільки вона більше не відповідає викликам, що постали перед Україною в умовах війни та відновлення після неї. Змін в демографічній ситуації, потреби економіки та нові реалії соціального життя вимагають перегляду старих підходів та розробки нових стратегічних рішень. Формування нової Стратегії допоможе впорядкувати та регулювати міграційні потоки, сприятиме поверненню українців з-за кордону, а також залученню іноземних мігрантів, що підтримає економіку та соціальну стабільність. Головним напрямком формування нової Стратегії повинна стати адаптація міграційної політики до викликів війни та повоєнного відродження за допомогою створення програм для повернення та адаптації українців, що були вимушені залишити свої домівки, впровадження механізмів для залучення кваліфікованих спеціалістів з-за кордону, що допоможе у відновленні економіки та інфраструктури, та забезпечення умов для інтеграції переселенців у нові громади, що сприятиме зменшенню соціальної напруги", -    розповів Павло Швець,  провідний науковий співробітник відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України. 

"У новій Стратегії державної міграційної політики України обов’язково мають бути включені інструменти державного впливу для запобігання нелегальної міграції під видом трудової, поширення незадекларованої праці як серед працівників-мігрантів, так і українських працівників, витіснення української робочої сили з ринку праці за рахунок більш сприятливих умов працевлаштування та зайнятості іноземців", - сказав Олег Ярош, провідний науковий співробітник відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

"Під час розробки нової міграційної Стратегії потрібно здійснити моніторинг міграційних процесів та проаналізувати ризики у сфері міграції. Слід удосконалити механізми регулювання трудової міграції, бо Україна поки ще не приєдналася до Глобального договору про безпечну, впорядковану та регульовану міграцію. Також необхідно оцінити поточний стан ринку праці з урахуванням потреби в залученні мігрантів", - зазначив Олег Борисов, заступник Голови Профспілки будівельників України.

"Україна потребує нову  Стратегію державної міграційної політики. Ця нова стратегія повинна враховувати сучасні виклики, сприяти поверненню українців з-за кордону, залученню іноземних працівників, гармонізації міграційної політики з економічною та соціальною політиками, а також відповідати європейським стандартам для підтримки економічного розвитку та соціальної стабільності в країні", - підсумував Василь Воскобойник, керівник проекту "Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя".

Захід організовано Асоціацією "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" в межах реалізації проєкту "Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя" за підтримки Програми USAID "РАДА: наступне покоління", що виконується ГО "Інтерньюз Україна".

              Дана подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

              Дослідження "Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні" проведено при підтримці Міжнародного фонду "Відродження".

Довідка:

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.

Міжнародний фонд  "Відродження" – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".