Доступність ліків – одне з найважливіших питань для українців, особливо в умовах великої війни. Нещодавня заява президента Володимира Зеленського щодо необхідності зниження цін на медикаменти викликала широкий резонанс у суспільстві. Експерти галузі наголошують на необхідності глибокого аналізу структури ціноутворення.

Структура цін на ліки

За даними дослідження аналітичної компанії Proxima Research, що спеціалізується на дослідженні фармринку, найбільшу частку у структурі формування цін на ліки в Україні складають виробники – 71,8% від кінцевої вартості препаратів, 5,9% формують дистрибʼютори та 22,3% — аптеки.

У 2024 році, як свідчать дані сервісу з доставки та бронювання ліків Liki24.com, ціни на медикаменти зросли майже на 11%. Але це середній показник по ринку. Детальний аналіз динаміки вартості ліків показує тривожнішу тенденцію: окремі вітчизняні виробники демонструють стрімке подорожчання.

Аналітичні дослідження фармринку показують, що один з лідерів вітчизняного виробництва ліків – компанія “Дарниця” – за час повномасштабного вторгнення підняла ціни на 119%. Як зазначають експерти, компанія спеціалізується переважно на виробництві генеричних препаратів – копій оригінальних ліків, термін патентного захисту яких закінчився, що зазвичай коштують значно дешевше за оригінальні препарати. При цьому, за даними пресслужби самої “Дарниці”, у квітні минулого року продажі ліків зросли на 23% у грошовому вираженні порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Експерти галузі наводять цифри подорожчання окремих медикаментів за роки повномасштабної війни на прикладі препаратів «Дарниці»: «Парацетамолу» – на 84,8%, «Анальгіну» — на 114,9%, «Каптопресу» – 94,3%, «Ацетилсаліцилової кислоти» – на 107,2% та «Цитрамону» – на 68,8%. Це ті життєво необхідні препарати, які є в аптечці кожного українця. Відповідно, наголошують експерти, цінова політика на них повинна бути соціально відповідальною та етичною.

Також, до прикладу, суттєво зріс у ціні й заспокійливий засіб «Гідазепам» від виробника «ІнтерХім», з початку повномасштабного вторгнення подорожчавши на 73,4%, повідомляє Forbes.

Міф про надприбутки аптек: реальна рентабельність становить 1-3%

Середня рентабельність аптек складає всього 1-3% від обігу, що спростовує поширену думку про надприбутковість цього сегменту. Аптеки встановлюють власну маржу при продажу кінцевому споживачу, закладаючи в суму націнки витрати на оренду приміщень, заробітну плату працівників, податки та мінімальний заробіток.

При цьому, заклади працюють в умовах постійних зростаючих витрат: підвищення тарифів на електроенергію на 38%, збільшення транспортних витрат, зростання мінімальної заробітної плати на 12,7%. Попри це, українські аптечні націнки залишаються найнижчими серед сусідніх країн – всього 17%.

Аптечна галузь намагається бути стійкою в умовах війни, продовжуючи розвивати соціальні ініціативи та беручи активну участь у державних програмах підтримки населення. Аптеки, разом з іншими критичними службами, працюють на прифронтових територіях для забезпечення жителів необхідними ліками. Один з найважливіших проєктів, які активно розвивають мережі, – це створення мобільних аптечних пунктів, які забезпечують доступ до ліків у тих регіонах, де відсутні звичайні аптеки.

Що думають українці: результати опитування про ціни на ліки

Як демонструють опитування, проведені журналістами УНН, більшість українців вважають, що базова ціна на ліки формується саме виробниками, і саме вони є джерелом зростання вартості препаратів. Деякі учасники опитування висловили думку, що контроль за цінами на ліки в Україні недостатній. Виробники фактично мають свободу встановлювати ціни, що робить кінцеву вартість для споживачів часто завищеною.

Шість кроків до зниження цін: що потрібно зробити вже зараз

Для системного зниження цін на ліки експерти фармгалузі пропонують кілька ключових механізмів:

1. Розширення програми реімбурсації "Доступні ліки" через збільшення ставки ПДВ на ліки на 3%. Реімбурсація – це механізм повного або часткового відшкодування державою вартості ліків пацієнтам. Простіше кажучи, коли людина купує ліки за рецептом у аптеці, держава повертає їй частину або всю вартість препарату. Розширення цієї програми дозволить створити додаткове джерело фінансування для компенсації вартості ліків населенню.
2. Пріоритетна підтримка вітчизняних виробників, які забезпечують доступні ціни, над імпортними компаніями.
3. Регулювання недобросовісних компаній-виробників, які піднімають ціни за рік на понад 40%.
4. Розвиток системи медичного страхування, включаючи запровадження страхування за рахунок роботодавців, що зменшить пряме фінансове навантаження на пацієнтів.
5. Визначення переліку соціально значущих лікарських засобів з відповідним державним регулюванням цін на період воєнного часу. Тобто сформувати перелік життєво необхідних ліків, які мають бути доступними в кожній аптеці. Такий підхід дасть змогу споживачам дізнатись реальну ціну препарату та обрати оптимальний варіант.
6. Впровадження відкритих реєстрів граничних оптово-відпускних цін та можливості декларування цін виробниками для забезпечення прозорості ціноутворення.

Фармацевтична спільнота закликає до впровадження збалансованого механізму регулювання цін на ліки, який би враховував як інтереси пацієнтів, так і економічну стійкість галузі. Цю позицію, зокрема, підтримує і Американська торговельна палата (ACC), яка виступає за зважений підхід до розробки нових законодавчих ініціатив. За словами співголови Комітету з питань охорони здоров'я АСС в Україні Бориса Даневича, в Україні й так низькі ціни на ліки порівняно з країнами ЄС – в Європі купити препарати дешевше, ніж в Україні, можна лише за програмою реімбурсації.

Нова ініціатива МОЗ

За останніми даними, вітчизняні виробники почали отримувати для ознайомлення проєкт декларації про взаємодію щодо зниження вартості ліків, підготовлений Міністерством охорони здоров'я України. Декларація має почати діяти з 1 березня 2025 року та передбачає комплексний підхід до зниження цін на всіх рівнях:

• Національні виробники зобов'язуються знизити відпускні ціни на весь перелік зареєстрованих лікарських засобів на 30% порівняно з цінами станом на 1 грудня 2024 року. При цьому виробники мають гарантувати сталість поставок та фіксовану ціну до кінця 2025 року.
• Дистриб'ютори та аптеки мають знизити ціни, застосувавши пропорційну знижку на свою маржу.

Це забезпечить комплексний підхід до зниження цін по всьому ланцюжку постачання. Ефективність ініціативи залежатиме від готовності всіх учасників ринку до конструктивного діалогу та пошуку збалансованих рішень, і може стати важливим кроком до створення дієвої системи забезпечення українців доступними ліками. Об'єднання зусиль держави, виробників, дистриб'юторів та аптек відкриває нові можливості для розвитку галузі та покращення доступу населення до якісних медичних препаратів.