Реформа фармацевтичного ринку, ініційована Міністерством охорони здоров’я України, подавалася урядом як крок до зниження вартості ліків. Однак аналіз її реальних наслідків показує зовсім іншу картину: вигоду від змін отримали передусім великі фармацевтичні компанії, тоді як аптеки опинилися на межі виживання, а кінцеві споживачі змушені платити більше.

Як працювала система і що змінилося?

Зміни, про які йдеться, були ініційовані постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.25 №168. Один з ключових пунктів цієї постанови стосується повної заборони надання маркетингових послуг аптеками з 1 березня 2025 року.

Причиною цього стало твердження окремих компаній виробників ліків, що стрімке подорожчання відпускних цін (на 100-120% за останні 3 роки) повʼязане з необхідністю сплачувати аптечним закладам маркетингові послуги за просування власної продукції.

Саме тому МОЗ вимагало від виробників одночасно з забороною маркетингових послуг знизити відпускні ціни на ліки шляхом економії на цій статті видатків.

Як прикрасити ситуацію замість реального зниження цін

9 вітчизняних фармацевтичних компаній-виробників виконали цю вимогу дуже обмежено: погодилися знизити ціни на 30% спільно тільки на 100 препаратів (які самі ж виробники і обрали), продаж яких сукупно складає лише 5% від загального товарообігу ліків у країні.

Наприклад, виробник ліків “Дарниця”, продаючи щомісячно своїх ліків в Україні на суму 755 млн грн, раніше сплачував аптекам за послуги маркетингу понад 20% від продажів (усереднене значення, за інформацією від різних учасників ринку). Тому в результаті цих змін “Дарниця” отримала економію в розмірі 151 млн грн на місяць (20% від 755 млн грн). Слід зауважити, що раніше цей маркетинг аптеки транслювали у вигляді зниження ціни далі покупцям та використовували у фінансуванні своїх витрат. Отже очікування щодо зниження відпускних цін від виробника становить близько 20%.

За задумом МОЗ ці гроші в повному обсязі виробники мали б направити на здешевлення ліків для українців, але фактично “Дарниця” знизила вартість тільки на 20 лікарських засобів з сумою продажів 245 млн і витратили на це лише 73,7 млн грн (30% від 245 млн грн).

А різницю від зекономлених на забороні маркетингу коштів 77,5 млн грн (151 млн грн - 73,7 млн грн) просто поклала собі в кишеню. І це без урахування того, що “Дарниця” підняла ціни з вересня 2024 року по січень 2025 року у середньому не менше ніж на 5%.

Від іншого вітчизняного виробника «Інтерхім» знижки на ліки були застосовані лише на ТОП-100 препаратів. 18%, спрямовані раніше на послуги маркетингу аптекам, також залишилося на боці виробника і складають 5,8 млн грн.

Якщо провести такі ж нескладні обрахунки по кожному з 9 виробників, що погодились на зниження ціни на 100 препаратів, то після цих змін вони спільно почали отримувати майже 500 млн грн додаткового чистого прибутку щомісяця (таблиця нижче).

Виробник ліків	Обсяг продажів на ринку, в млн грн з ПДВ	Частка видатків виробників  на маркетингові послуги, %	Сума видатків  на оплаті маркетингових послуг, млн грн	Обсяг продажів на ринку ТОП 100, в млн грн з ПДВ	Витрати на зниження ціни на топ-100, млн грн (сума продажів топ-100 х 30%)	Додатковий прибуток виробника, млн грн
Фармак АО (Україна, Київ)	1 064,78	20,0%	212,96	258,33	77,50	135,46
Дарниця ЧАО (Україна, Київ)	755,93	20,0%	151,19	245,64	73,69	77,49
Київський вітамінний завод АО (Україна, Київ)	586,11	18,0%	105,50	169,13	50,74	54,76
Корпорація Артеріум (Україна, Київ)	551,38	22,0%	121,30	103,14	30,94	90,36
Кусум Фарм ООО (Україна, Київ)	415,71	12,0%	49,89	81,62	24,49	25,40
Юрія-Фарм ООО (Україна, Київ)	307,88	15,0%	46,18	80,43	24,13	22,05
ІнтерХім ОДО (Україна, Одеса)	200,93	18,0%	36,17	101,13	30,34	5,83
Борщагівський ХФЗ ПАО (Україна, Київ)	183,92	15,0%	27,59	35,89	10,77	16,82
Віола ФФ ЧАО (Україна, Запоріжжя)	182,56	35,0%	63,90	8,20	2,46	61,44
РАЗОМ	4 249,20		814,66	1 083,51	325,05	489,61

Примітка: Дані відображають відсоток сплачених маркетингових послуг на базі пропозицій виробників згідно з договорами, які діяли в 2024 році, та можуть містити незначні відхилення.

Дані показують, що всі лікарські засоби, які не входять до списку зі 100 препаратів (а це 95% загального обсягу ринку), продаватимуться за підвищеними цінами. Це пов'язано з тим, що аптеки мусять компенсувати збитки, спричинені забороною маркетингових послуг.

Аптеки на межі закриття

Експерти вважають, що через втрату доходів від маркетингових послуг 30-35% аптек в Україні ризикують закриттям найближчим часом.

Особливо це стосується малих аптек із товарообігом до 700-800 тис. грн, розташованих в першу чергу у селах, малих містах та прифронтових зонах, де прибутковість і так була низькою.

Згідно з дослідженням Аптечної професійної асоціації України, навіть якщо аптеки піднімуть націнки до максимально дозволеного Постановами КМУ №955 та №168 рівня, вони все одно залишаються збитковими.

Хто виграв від реформи?

Очевидні вигодоздобувачі – великі фармацевтичні компанії:

• Вони заощадили близько 500 млн грн, які раніше витрачали на маркетингові послуги.
• Вони не перенаправили ці кошти на реальне зниження цін для споживачів.
• Вони самі визначили, які препарати потраплять до списку зі знижками, що дозволило їм просунути власні продукти.

Споживачі відчули здешевлення лише на 100 препаратів, що складають 5% від продажів, натомість ціни на інші 95% ліків зросли.

Водночас аптечні заклади опинились на межі фінансової кризи і якщо влада не внесе корективи, найближчими місяцями Україна може зіткнутися із масовим закриттям аптек (перш за все в селах, маленьких містах та прифронтових територіях), зменшення надходження податків, звільненням персоналу та їх можливий виїзд за кордон.

Ринок і пацієнти чекають подальших дій від виробників стосовно пропорційного розподілення тих відсотків, які були до 1 березня спрямовані на маркетингові послуги.

Головне питання: ця реформа справді спрямована на здешевлення ліків чи це механізм перерозподілу фінансових потоків на користь великих фармвиробників?

Джерело - https://minfin.com.ua/ua/2025/03/24/147515026/